На переговорах із Росією українська делегація офіційно представила свої пропозиції щодо нової системи гарантій безпеки для нашої держави.

Київ 30/03/2022 Ворота України

Українська сторона на переговорах із Росією у Туреччині офіційно представила свої пропозиції щодо нової системи гарантій безпеки для України. Про це за результатами переговорів повідомив керівник української делегації, голова фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія.

«Ми сьогодні вийшли з офіційною пропозицією щодо нової системи гарантій безпеки для України. Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, який підписуватимуть усі країни – гаранти безпеки, який буде ратифікований, щоб не повторювати помилку, яка була колись у Будапештському меморандумі. Ми хочемо, щоб це був робочий міжнародний механізм конкретних гарантій безпеки для України», – наголосив він.

Давид Арахамія зазначив, що представники української делегації не підписували жодних документів – лише озвучують пропозиції України.

За його словами, у майбутньому договорі має бути норма, згідно з якою протягом трьох днів після початку війни, агресії, військової операції, будь-якої замаскованої, гібридної війни проти України країни-гаранти проводять консультації, після чого вони юридично зобов’язані надати нашій країні військову допомогу, зокрема у вигляді озброєння та закриття неба.

Серед гарантів розглядаються постійні члени Ради безпеки ООН: США, Великобританія, Франція, КНР, а також Російська Федерація, але «про це треба говорити окремо». Також Україна хоче бачити серед гарантів Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу, Ізраїль. Крім того, запропоновано передбачити вільне приєднання до договору інших гарантів.

Як зазначив Давид Арахамія, цей механізм навіть більш чіткий, ніж у 5 статті Північноатлантичного договору 1949 року про створення НАТО, де немає обмежень щодо термінів консультацій.

Щодо тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та АР Крим, оскільки їх статус не врегульований, міжнародні гарантії безпеки на цих територіях тимчасово не працюватимуть.

Також Україна пропонує передбачити у майбутньому договорі, що всі країни-гаранти не лише не заперечують вступу Української держави до Європейського Союзу, а й мають допомагати у цьому процесі.

Член української делегації Олександр Чалий, який очолює юридичну групу переговорників, додав, що ключова вимога, яку висуває українська сторона до майбутнього договору, – це чіткі, юридично зобов’язуючі гарантії безпеки України, які за своїм змістом та формою мають бути аналогічні до статті 5 договору НАТО.

«Якщо нам вдасться закріпити ці ключові положення, які для української сторони є принциповою вимогою, Україна буде в позиції фактично зафіксувати сьогоднішній статус позаблокової та без’ядерної держави постійного нейтралітету. Що історично вже зафіксовано у нашій Декларації про державний суверенітет, яку було прийнято 16 липня 1990 року», – зазначив він.

Відповідно, Україна візьме на себе зобов’язання не розміщувати на своїй території іноземні військові бази, іноземні військові контингенти, не вступати до військово-політичних союзів, а проведення військових навчань на території України буде можливим за згодою країн-гарантів.

«Але принципово важливо – ніщо у майбутньому договорі не заперечуватиме право України на вступ до Європейського Союзу. І, по-друге, країни-гаранти беруть на себе зобов’язання сприяти цьому процесу», – наголосив Олександр Чалий.

Він зазначив, що переговори з РФ триватимуть у найближчі два тижні. Паралельно Україна вже розпочала консультації з усіма країнами-гарантами і незабаром буде можливість запросити ці країни до участі у багатосторонніх переговорах.

«На той час має відбутися узгодження найбільш принципових розбіжностей на найвищому політичному рівні. Тоді готуватиметься багатостороння конференція, в якій візьмуть участь найвищі посадові особи країн-гарантів та буде підписано цей багатосторонній договір», – сказав Олександр Чалий.

У свою чергу радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк наголосив, що усі пропозиції делегації України узгоджуватимуться з українським суспільством. За його словами, імплементація рішень щодо гарантій безпеки проходитиме через всеукраїнський референдум, а після цього – ратифікація цього документа українським парламентом та парламентами країн-гарантів.

«Це ключове. Тобто ми маємо отримати підтримку суспільства для того, щоб цей договір був консолідуючим для нас», – сказав він.

Михайло Подоляк наголосив, що окремим пунктом запропоновано зафіксувати позицію України та Росії щодо статусу Криму.

«Протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму та Севастополя окремо. Окремим пунктом ми пропонуємо російській стороні, що Україна та Росія не будуть протягом цього часу – терміну, доки йдуть переговори, використовуватимуть військові чи збройні сили для того, щоб вирішити питання Криму», – сказав радник керівника Офісу Президента.

За твердженням Михайла Подоляка, питання щодо статусу окремих районів Донецької та Луганської областей запропоновано винести в окремий пункт, який розглядатиметься у рамках переговорів президентів України та РФ.

«Усі спірні питання вже більш-менш проговорені, наші пропозиції зроблено», – сказав радник керівника Офісу Президента.