Чи потрібна вашій дитині консультація логопеда.

Київ 03/01/2023 Ворота України

У 5-6 років мовлення дитини має бути правильним в артикуляційному сенсі, чітким і зрозумілим оточенню. Якщо ви помітили, що ваша дитина заїкається, гаркавить або їй важко вимовляти певні звуки, варто звернутися до логопеда.

Коли йти до логопеда з дитиною? Якщо у вашій голові виникло таке запитання, отже, варто якнайшвидше звернутися до фахівця. Адже краще дізнатися, що все гаразд, ніж применшувати проблеми, а потім шкодувати, що не скористалися професійною допомогою. Лікарка сімейної медицини Кристина Шевченко стверджує, що чим раніше розпочато роботу над проблемою, тим нижчий ризик наслідків, які потім буде важко виправити.

Який вигляд має правильний мовленнєвий розвиток у дитини

У 5-6 років мовлення дитини має бути правильним в артикуляційному сенсі (тобто вимова окремих звуків), ясним і зрозумілим оточенню. Дитина повинна правильно використовувати граматичні форми та мати словниковий запас, що дозволяє описувати картинки, розповідати казки та логічно відповідати на запитання.

Батьки повинні приділяти увагу розвитку дитини від перших місяців її життя.

• Отже, вже у період 4-6 місяців життя особливу увагу слід звертати те що, чи чує дитина, тобто чи вона повертає голову до джерела звуку, чи реагує на зміну тембру голосу, на музику з іграшок. Якщо у цей період таких відповідних реакцій немає, варто звернутися до ЛОР-лікаря та провести дитині перевірку слуху. Також варто проконсультуватися з логопедом, який підкаже, як займатися з такою маленькою дитиною.
• До 12-місячного віку з’являються додаткові реакції на мовлення довкілля, наприклад, на запитання “Де мама?” або “Де машинка?” дитина може вказати на них. Також, окрім белькотіння, вона використовує звуки, жести, міміку і навіть прості слова (“мама”, “тато”, “баба”, “поки”, “на”, “дай”), щоб привернути увагу.
• До 2 років дитина, яка правильно розвивається, може показувати частини тіла (ніс, око, руку тощо). Вона може виконувати прості команди, такі як “помахай рукою бувай”, “принеси іграшку”, “дай руку”. У цьому віці дитина знає, як “каже” собачка та кішка, може повторити “гав-гав” або “няв-няв”.
• До 3 років дитина повинна набувати додаткових мовних навичок. У цьому віці вона може розрізняти протилежності: тепле-холодне, велике-мале, день-ніч. Маля виконує все складніші прохання, наприклад, “поклади ляльку в коляску і накрий її ковдрою”. Називає більшість предметів у довкіллі, знає своє ім’я, ставить запитання: “Навіщо?”, “Що це?”, “Чому?”, “Коли?”. Також дитина починає активно говорити “ні”: “у мене немає”, “не буду”, “не хочу”.
• З 3 до 4 років дитина реагує на голоси, наприклад, що долинають з іншої кімнати, музику, радіо та телебачення. Вона розрізняє слова, сказані правильно і неправильно, наприклад, “жабка — зябка”. Малюк вимовляє дедалі довші речення, вживає щораз більше слів і ставить дедалі більше запитань.
• У віці від 4 до 5 років дитина може уважно слухати казку та дивитися мультик, також паралельно може відповідати на запитання, пов’язані з їхнім змістом. У цей період вона починає будувати складні речення, хоч і незавжди правильно використовує граматичні форми, використовує все більше і більше прикметників, може розповісти просту історію або переказати казку.

Найінтенсивніший період мовленнєвого розвитку посідає перші три роки життя. Уміння говорити має вирішальне значення для спілкування малюків та розуміння мовлення в ранньому шкільному віці.

Коли потрібно подумати про відвідування логопеда

Одні дефекти промови носять фізіологічний характер і з часом зникають (частіше у трирічок); інші необхідно коригувати якомога раніше, щоб вони не стали постійними та не викликали проблем у майбутньому.

Відведіть дитину до логопеда, якщо:

• дитина у віці чотирьох місяців не реагує на звуки та голоси з довкілля;
• балакуча дитина або яка вже розмовляє починає регресувати в мовленнєвому розвитку: забувати деякі слова, перекручувати їх, плутати;
• однорічна дитина не вміє показувати на частини тіла, не робить жестів “поки що”, не встановлює контакт, зокрема зоровий, із батьками; часто та довго плаче;
• дворічна дитина мало говорить або зовсім не говорить, не може скласти просте речення;
• трирічна дитина дуже невиразно говорить, не підтримує зоровий контакт із мамою, не може використовувати прості слова/словосполучення/речення, зосередити увагу на чомусь одному;
• дитина раннього шкільного віку має труднощі в навчанні, мало говорить, перекручує звуки, шепелить, заїкається.

Комунікативний розлад може мати широкий вплив на життя дитини і до самого дорослішання. Такий розлад може ускладнювати спілкування у класі, вплинути на успішність дитини та призвести до соціальної ізоляції. Якщо ви підозрюєте, що у вашої дитини мовленнєве порушення, ключове значення має раннє звернення до логопеда.

Що порадить логопед

Незважаючи на те, що існують загальні рекомендації для визначення того, чи правильно розвиваються діти (включаючи вік, у якому вони починають говорити), кожна дитина навчається та вдосконалюється у своєму власному темпі. Однак пам’ятайте, що мовленнєві розлади, виявлені на ранньому етапі, набагато легше і швидше коригуються.

Якщо логопед підтвердить наявність дефекту мовлення, буде рекомендовано:

логопедичні вправи та логопедичні ігри, спрямовані на розвиток мовлення та його корекцію;

додаткові консультації лікарів (фоніатра, отоларинголога, невролога, ортодонта) у разі виявлення чи підозри на те, що дефект мовлення викликаний неправильним прикусом, дефектами будови гортані або ротової порожнини, поганим слухом, генетичними дефектами або розумовою відсталістю.

Що хочеться порадити батькам? Багато розмовляйте з дитиною, дивіться з нею мультфільми, навчайте нових слів, щоб стимулювати її мовленнєвий розвиток. Не використовуйте зменшувально-пестливі форми, не перекручуйте слова і не “сюсюкайтесь” — дитина навчається шляхом наслідування. У міру того, як ваш малюк виявляє інтерес до казок, щодня читайте книжки, придатні для його віку.