Грип «іспанка», друга хвиля котрого спричинила масову смертність в Європі в 1819-1920 роках, може багато чому навчити сучасних людей.
Сценарії розвитку епідемій «іспанки» з теперішньою «короною» мають схожі риси: кожен третій житель планети перехворів, швидкість поширення виявилась надзвичайно стрімкою, хвороба мала кілька етапів, і другий проходив набагато важче, оскільки давав ускладнення у вигляді пневмонії та серцево-судинних захворювань.
Основна небезпека «іспанки» виявилася в так званому цитокіновому штормі, тобто в надмірно гострій реакції імунної системи, що призводило до значного запалення внутрішніх органів. Найбільш вразливими, як не дивно, виявилися молоді люди 20-30 років з добрим імунітетом, котрий давав таку незвичну реакцію.
Порятунком від «іспанки» стало дотримання суворого карантину (з обов’язковим носінням маски, ретельною дезінфекцією приміщень і відмовою від парадів та багатолюдних зібрань), а також інформування населення про небезпечність хвороби.
