У лютому 2016 року в Україні з’явилося Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), основна функція якого – управління та продаж активів, арештованих через кримінальні провадження. Найдорожче, що передавали в АРМА за увесь час його існування, – це «вишки Бойка» (вартістю $800 млн), найвідоміше – «Межигір’я» колишнього президента України Віктора Януковича.
Сумнівну й неоднозначну репутацію АРМА набуло протягом каденції першого його очільника Антона Янчука, якого в листопаді минулого року відсторонили від посади (за ініціативи тодішнього міністра Кабінету Міністрів Дмитра Дубілета), а через місяць остаточно звільнили. Тимчасове виконання обов’язків керівника АРМА з 27 листопада 2019 року Кабмін поклав на Віталія Сигидина – ексзаступника начальника ГТУЮ в м. Києві, який у квітні 2019-го переміг у конкурсі на посаду начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА.
Mind поспілкувався з Віталієм Сигидином про реалії роботи відомства та основні виклики, з якими доводиться мати справу. Напередодні ми публікували 11 головних тез із цього інтерв’ю. Тепер пропонуємо вашій увазі повний текст бесіди.
Про активи АРМА
– Які активи представників колишньої влади – в управлінні АРМА? Яке майно експредставників влади може бути конфісковано найближчим часом, і наскільки це поповнить бюджет?
– Наразі ще немає жодного конфіскованого активу. І одна з причин такої ситуації – загальна дисфункціональність механізму конфіскації в нашій державі. На сьогодні всі активи, передані в управління АРМА, – це речові докази в кримінальних провадженнях. Наприклад, «Межигір’я».
Були активи, пов’язані із суддею Вищого господарського суду Віктором Татьковим, але нещодавно арешт на них скасовано. Є потужний та резонансний актив УМХ Сергія Курченка, активи, пов’язані з ексміністром Олександром Клименком («Юнісон груп»), але на значну їхню частину арешт теж скасували: три поверхи в ТРЦ «Гулівер», безліч квартир і автомобілів.
– Наразі успішно передано в управління частину нерухомості, зокрема – майновий комплекс у Київській області, залізничні напіввагони.
Щодо грошових надходжень до бюджету, слід розрізняти, як саме АРМА може їх забезпечити. Перший варіант – конкурсний відбір управителя та передача йому активу на підставі договору. Надалі управитель здійснює заходи з управління й відраховує з отриманих доходів певну суму до бюджету.
Інший спосіб – реалізація активу. Але до вироку суду і рішення про конфіскацію активу кошти з його реалізації знаходяться на депозитному рахунку АРМА в державному банку (на них нараховуються відсотки). А в разі виправдувального вироку всі гроші з нарахованими відсотками повертають законному власнику. Якщо ж вирок обвинувальний і передбачається конфіскація – ці кошти потрапляють до Державного бюджету.
Варто зазначити, що відсотки на депозитні кошти АРМА нараховуються за одними з найвищих ставок, тож управління грошовими коштами створює значну додану вартість.
– Слід розуміти, що всі ці активи токсичні. Кожен управитель, який бере в управління таке майно, має певні ризики – ухвалу щодо активу може бути скасовано теоретично в будь-який момент.
Управляючи такими активами, можна зіштовхнутися з юридичною і навіть фізичною протидією попередніх власників і третіх осіб. Це доволі проблемно: можна стати переможцем конкурсу, здійснити оцінку активу, застрахувати його, дати старт капіталовкладенням, а через два місяці з’явиться ухвала суду про скасування арешту.
І ми зобов’язані передати актив протягом трьох днів із моменту надходження ухвали попередньому власнику. Це великі ризики, які не сприяють значному попиту на такі активи.
– На які лоти мінімальний ажіотаж?
– Переважно на неліквідні складні активи, на які накладено арешт. Але вони перебувають у занепаді: нежитлова нерухомість, в яку треба інвестувати, автомобілі тощо.
– Скільки грошей АРМА повернуло до бюджету (за рахунок конфіскованих активів) з початку президентства Володимира Зеленського?
– Протягом останнього року до АРМА не надходили судові ухвали саме щодо конфіскованих активів, які б агентство мало реалізувати на торгах. Водночас за цей період удвічі збільшився наш депозитний портфель, що наразі складає понад 600 млн грн. Тільки з початку 2020 року на цю суму нараховано майже 40 млн грн відсотків.
При цьому доходи бюджету від управління арештованими активами за минулий рік склали близько 12 млн грн, за вісім місяців цього року – близько 6 млн. Але вже у вересні ми досягли суттєвого пришвидшення позитивної динаміки бюджетних надходжень – протягом останнього місяця надходження збільшилися утричі.
Варто зауважити, що головне завдання АРМА – не наповнення бюджету, а збереження активів, і саме на цю мету витрачається більшість із доходів, які компанії генерують від управління.
Про «тонкий тролінг» Ахметова
– Продаж УМХ компанії «1+1 Інтернет» викликав неабиякий резонанс. Тепер Ігор Коломойський – найбільший медіамагнат в Україні. Інші учасники конкурсу: «Экономика +» та «Медіа Група Україна» Рината Ахметова вже подали позови до суду…
– Від самого початку цей кейс був досить складним. Ми б хотіли провести всебічний аудит УМХ, аби надати якомога більше інформації потенційним управителям. На жаль, АРМА як державний орган не має належного фінансування для таких цілей, і інформацію ми можемо отримати переважно з доброї волі власників арештованих активів.
Відомості, які нам вдалося зібрати, були надані учасникам конкурсу. Це був повторний – і максимально відкритий – конкурс. Ще під час першого конкурсу, оголошеного в червні цього року, всі учасники були детально поінформовані щодо проблем активу. І ми спеціально виклали протокол відповідного засідання Тендерного комітету у вільний доступ, аби не виникло інсинуацій про непрозорість конкурсу чи тиск.
Тому всі звинувачення, пов’язані з «підіграванням» певним особам – маніпуляції. Знаю, що думки учасників Тендерного комітету розділилися і позиція щодо переможця не була одностайною.
– Як тоді можна було розробити покроковий план отримання прибутку з активів?
– Є інформація з відкритих джерел, якою можна скористатися.
– У своїй колонці ваш заступник Володимир Павленко зазначив, що чималу роль у перемозі «1+1 Інтернет» мала довіра до «плюсів», вони здобули перемогу попри те, що 2019 рік у них був збитковим і з високим кредитним навантаженням…
– Йдеться про компанію, що належить до потужної медійної групи. Їхні внутрішні корпоративні дисбаланси, зокрема фінансові, найімовірніше, будуть скориговані. Бо виконання умов, які запропоновав переможець конкурсу, вимагає перерозподілу корпоративних фінансів, щоб забезпечити обіцяні надходження в бюджет.
Так або інакше, «1+1 Інтернет» – це частина медійної групи, яка з економічної точки зору здатна виконати ті умови, які зазначено в програмі управління. («1+1 Інтернет» суму гарантованих щомісячних перерахувань до державного бюджету у розмірі 5 млн грн, а також прогнозовані надходження до держбюджету у сумі майже 8 млн грн щомісяця. – Mind).
– Напередодні оголошення результатів конкурсу Ігор Коломойський заявив в одному з інтерв’ю, що на АРМА тиснув Михайло Подоляк, погрожуючи «посадити» вас за «хибний» результат. Це правда?
– Жодних погроз не було.
– А тиск був?
– Єдиний тиск, який мав місце, – численні спекуляції у ЗМІ, котрі поширювали маніпулятивні заяви та недостовірну інформацію про конкурс.
– Листування щодо продажу УМХ з Іллею Чудновським («Економіка +»), яке медіа оприлюднили у квітні, було?
– Не знаю, що це за листування. Якась вигадана історія. Тому не коментую.
– За словами Володимира Павленка, є деякі законодавчі колізії, через які складно обрати переможця. Якщо не помиляюся, йдеться про те, що за законодавством ексвласник активу має бути не проти нового управителя…
– Не зовсім так. Цитую статтю закону: «У разі здійснення управління активами у вигляді частки в статутному капіталі управитель під час здійснення повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи, зобов’язаний погоджувати свої дії з ним».
Тоді повністю втрачається сенс арешту й передачі таких активів в управління. Адже власник апріорі буде проти управителя або зробить усе, щоб управитель погодився на певні його умови. Але основна мета арешту (зокрема, активів УМХ) – виключення можливості навіть опосередкованого впливу.
– Якби не було законодавчих колізій, хто, на вашу думку, став би переможцем конкурсу?
– Той, хто запропонував би найкращі фінансові умови. Тобто «1+1 Інтернет». Усі пропозиції конкурсантів є у вільному доступі.
– Уточнення щодо комерційних пропозицій: хто зайняв II місце у змаганні за УМХ?
– Точно не пам’ятаю. Річ у тім, що т.в.о. голови АРМА не є членом Тендерного комітету з питань відбору управителів, до якого входять лише представники профільних підрозділів, і не має впливу на відповідні рішення.
– Згадайте, може «номеру другому» не вистачило 1 гривні до перемоги? Наприклад, Рінату Ахметову, який вкрай засмучений результатом…
– Якщо не помиляюся, №2 був на кілька позицій нижче. Найближчий конкурент «1+1 Інтернет» запропонував мільйон чи два. А компанія з Української Медіа Групи (ТОВ «Сьогодні мультимедіа») запропонувала 1 грн.
– Чим мотивували?
– Тим, що це, апріорі, збитковий бізнес і прибутків не матиме.