Коштом зрошення ВВП країни збільшиться на 8,8 млрд гривень.

Київ-29/06/2021-Ворота України

За результатами  аудиту ефективності виконання заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року забезпечення поливу всієї площі зрошувальних земель дозволить, за розрахунками, збільшити обсяги виробництва сільгосппродукції та ВВП країни більш ніж на 0,2%, або майже 8,8 млрд гривень. «На забезпечення розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь у рамках реалізації програми протягом 2013/20 роки за рахунок усіх джерел фінансування витратили понад 23 млрд грн». Таким чином, забезпечено отримання врожаїв сільськогосподарських культур на площі 23,9 тис. га, або в середньому 3 тис. га щорічно — 98,4%. Водночас реконструкція інженерної інфраструктури зрошувальних систем виконана лише на 13% планової площі, збудовані та реконструйовані системи крапельного зрошення на площі — 43,1%, придбано 12% поливної техніки, проведено реконструкцію інженерної інфраструктури осушувальних систем на 27% площі, захищено 23,4% сільських населених пунктів, проведено 61,2% вимірювань показників якості води.

 «У всіх регіонах стрімко зростає дефіцит кліматичного водного балансу. Території зі значним дефіцитом природного вологозабезпечення (суха і дуже суха зони) з 1991 по 2015 роки збільшились на 7% і охоплюють в цілому понад 29,5% площ України. Існує висока ймовірність збільшення в Україні площ ріллі з недостатнім рівнем зволоження до 20,6 млн га (67%)», — зауважують науковці Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук. Для забезпечення бездефіцитного річного водного балансу, постійного зрошення при вирощуванні польових культур потребують 18,7 млн га (60%) орних земель, а 4,8 млн га (15%) — періодичного. «Неналежні розвиток меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь, а також управління водними ресурсами зумовлюють зростання дефіциту сільськогосподарської продукції на внутрішньому ринку, виникнення імпортозалежності, втрату позицій на зовнішніх аграрних ринках. Як наслідок — зниження рівня ВВП країни та загрозу продовольчій безпеці держави», — підсумували аудитори.