Угода про асоціацію Україна – ЄС «Торгівля і сталий розвиток».

Київ 02/11/2021 Ворота України

В режимі відео-конференції відбувся Форум громадянського суспільства (Civil Society Forum). Захід був присвячений оцінці прогресу імплементації Глави 13 Угоди про асоціацію Україна – ЄС «Торгівля і сталий розвиток».

На початку – співголови Підкомітету Україна – ЄС з питань торгівлі та сталого розвитку Олександра Нечипоренко і Аліна Бойчук поінформували громадянське суспільство про питання, розглянуті у ході його засідання та досягнуті домовленості за його результатами.

Дорадчі групи зі сталого розвитку України і ЄС надали ряд коментарів і зауважень пов’язаних з предметом оцінки за такими напрямами:

• соціальні стандарти та зайнятость;
• економічний вимір сталого розвитку;
• апроксимація 29 директив та регламентів ЄС у сфері довкілля, приділяючи особливу увагу сферам із слабким прогресом, таким як промислове забруднення та управління відходами, екологічний контроль, якість повітря та охорона природи;
• еколоічні фінанси і доступність інструментів зеленої модернізації;
• розвиток єдиного з ЄС зеленого ринку;
• енергоефективність, запобігання кліматичним змінам, стале управління лісами і добробут тварин.

Від Дорадчої групи України на Форумі виступили Павло Коваль (ВГО «Українська аграрна конфедерація»), Світлана Берзіна (ВГО «Жива планета») Василь Андреев (Профспілка працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України), Наталя Андрусевич (РАЦ «Суспільство і довкілля»), Юлія Гончарова (Федерація роботодавців України).

Павло Коваль зазначає, що сьогодні українська економіка та бізне, зокрема аграрний, перебуває під дією декількох зовнішніх чинників, які не прогнозувалися декілька років тому.

«Перший фактор – енергетичний, ситуація на ринку природнього газу, тарифів на електроенергію та ін., це потребує додаткового впливу, оскільки частина бізнесу, зокрема тепличний, цукроваріння, птахівництва, виробництво мінеральних добрив в перспективі доведеться переходити на енергоефективні технології, що потребуватиме додаткового інвестиційного ресурсу і фінансування.  У таких умовах ми повинні розуміти позицію і української держави і на платформі дорадчої групи говорити про вплив на деякі інститути системи державного управління, та аграрного бізнесу. Якщо говорити про гармонізацію, що передбачено Угодою про асоціацію Україна ЄС, саме чинного законодавства, то варто наголосити на таких факторах, як інфраструктура безпечності і якості аграрної харчової та продовольчої продукції. В цьому аспекті ведеться робота і за роки докладено багато зусиль, та напрацьовано певні нормативні та законодавчі акти, але все ж таки, як бізнес, ми не можемо сьогодні стверджувати, що окреслено систему стандартизації, яка буди сприяти наближенню до рівня стандартів ЄС. У відповідному напрямку необхідно докласти досить багато зусиль, адже інфраструктура безпечності і якості харчової продукції потребує більш системного підходу.

Другий фактор – зміна законодавства під впливом пандемії, постійно вносяться зміни в чинне законодавство, зокрема, у закон щодо загальних засад по моніторингу, нагляду і контролю за діяльністю бізнесу.  Адже можуть виникати ситуації, коли під назвою «боротьба з ковідними наслідками», посилюватимуться аспекти регуляції  бізнесу, та спричиняти знову лібералізації, спрощення та дерегуляційних факторів. Тому в рамках Угоди про Асоціацію є ряд імплементаційних позицій щодо гармонізації законодавства, варто звернути на це увагу представникам української та європейської влади», – наголошує генеральний директор УАК, Павло Коваль.

Світлана Берзіна презентувала спільну заяву, що стосується питань довкілля, та наголосила на проблемних питаннях, по наближенню українського законодавства до вимог законодавства ЄС. На даному етапі відбувається лише процес обговорення законопроєктів по управлінню відходами, три законопроєкти по промисловому забрудненню зареєстровані.

Постійно ведеться дискусія за відповідними проблемними питаннями між профільними організаціями, державними органами влади та бізнесом, також Світлана Берзіна зазначає, що з боку держави відсутні чіткі кроки на шляху до удосконалення проблемних питань. Питання екологізації економіки, розвитку зелених ринків і впровадження Директив та Регламенту ЄС в сфері охорони довкілля, пов’язані із реалістичним сценарієм як досягти відповідних показників за якими Україна відстає.

Юлія Гончарова підняла питання доступу українських ліків на європейському рівні, з визнанням якості, яка наразі є однією із товарних груп, що активно експортується. Також було зазначено, що процес який почався у сфері екологічної модернізації, викликає занепокоєння в українського бізнесу, адже негативна ситуація складається у напрямку фіскальної податкової політики, бізнес не готовий до впровадження такого роду фіскальної політики, щоб досягти імплементацію з ЄС. Також проблемними є питання державної допомоги в розвитку зеленої економіки, все це негативно впливає на розвиток українського бізнесу.

Василь Андреев зазначив, що в української сторони було не достатньо виконано план не задекларованої праці, але прогрес вже відбувся та буде продовжуватися. Формалізація трудових відносин сприяє удосконаленню рівня праці, але нажаль, спостерігається ситуація збільшення заборгованості заробітної плати, незважаючи на зусилля уряду, дане питання потребує більш кардинальних шляхів вирішення.

Також у розмові прийняв участь Олег Сяркевич, член наглядової ради компанії «Фармак» та зазначив, що співпраця України та Євросоюзу в галузі виробництва в галузі виробництва ліків перейшла на новий рівень, особливо виходячи з умов пандемії. У 2020 році була проведена тісна та плідна співпраця з колегами ЄС, щодо питань відсутності певних категорій ліків на європейському рівні, особливо для інтенсивної терапії. Але вже ж варто більше приділяти увагу налагодженню системи поставок, адже це питання стосується здоров’я населення в першу чергу.

Варто зазначити, що постійно розмову підтримували європейські колеги та висловлювали свою думку, щодо деяких питань.