Нові правила для «швидкої»: чотири категорії порятунку

Рішення прийняте правильне. Але без чіткого алгоритму дій диспетчера і штрафів за безпідставні виклики – не допоможе
Кабмін затвердив постанову, що несе зміни у надання екстреної медичної допомоги уже з 2021 року. Згідно з нею вводяться нові правила виклику швидкої: виклики поділятимуться на чотири категорії залежно від стану пацієнта. Мета цих змін, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, – оптимізація роботи екстреної допомоги. «Це дозволить знизити рівень смертності, адже встановлюється пріоритет для пацієнтів із критичним станом. Норматив прибуття медичних бригад у такому випадку має становити 10 хвилин із моменту надходження звернення до диспетчера», – заявив прем’єр. Що ж зміниться для пацієнтів і медиків «екстренки» – далі в матеріалі.

Звернення будуть критичні, екстрені, неекстрені і непрофільні

Коли ще влітку і Мінохорони здоров’я анонсували ці зміни, то повідомлялося, що станом на 2020 рік 67% машин швидкої допомоги не приїжджають на виклики вчасно. Відтак у планах змінити це співвідношення, щоб з наступного року не менше 60% машин прибували на місце вчасно, у 2022-му – 75% і 85% в 2023-му.

Тому залежно від стану пацієнта звернення поділятимуться на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені і непрофільні. Стан пацієнта та обставини подій виклику визначатиме диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги. І залежно від цього відрізнятиметься норматив за часом прибуття бригади швидкої. Щоправда поки категоризація звернень описана доволі загально. Але про що ж мова?

1.Пацієнт у критичному стані. У такому разі норматив прибуття швидкої становитиме 10 хвилин із моменту звернення до диспетчера. Йдеться про стани, які безпосередньо загрожують життю – відсутність дихання, неефективне дихання, сильна кровотеча та стани зумовлені впливом зовнішніх факторів (удар струмом, блискавкою, тощо), інтоксикацією та отруєнням або гострими та хронічними захворюваннями. З огляду на обставини, які не залежать від системи надання екстреної медичної допомоги, допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25% випадків.
2.Пацієнт в екстреному стані. Максимальне очікування «швидкої» має становити не більше 20 хвилин із допустимим перевищенням зазначеного нормативу, але не більше ніж у 15% випадків. Екстрений стан пацієнта – той, що несе загрозу життю та здоров’ю і може різко погіршитися у разі несвоєчасного надання допомоги. Такі стани супроводжуються порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, розладами дихання, іншими екстреними ознаками або можуть бути зумовленими тими ж чинниками, що й у критичних випадках.
3.Категорія не екстрених. У такому разі диспетчер служби порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. Йдеться про виклики, коли стан пацієнта не є невідкладним, а відтермінування надання медичної допомоги не призведе до погіршення стану здоров’я. Таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. І якщо не буде такої можливості – диспетчер направить до пацієнта бригаду швидкої, що не виконує критичні або екстрені виклики.
4.Непрофільне звернення. Диспетчер порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація. Йдеться про хворих, стан яких не є невідкладним. За потреби відповідальним медичним працівником оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф має бути надано дистанційну медичну консультацію.