Аденоїди: коли лікувати.

Київ 05/01/2022 Ворота України

Немає дітей, які б виросли без ОРВІ та частого нежитю, особливо якщо ходять до садочка чи пішли до школи. Але буває так, що хвороба вже минула, нежитю немає більше тижня чи двох, а дитина все ще не може нормально дихати: спить із відкритим ротиком, хропить, часто прокидається і навіть хапає повітря. Це може бути ознакою запалених аденоїдів, які розрослися і заважають дитині нормально дихати.

Для чого потрібні аденоїди?

Аденоїд (носоглотковий мигдалик) розташований у носоглотці та за своєю будовою дуже схожий на піднебінні мигдалики (гланди). Простіше кажучи, це невеликі шматочки лімфоїдної тканини у місці сполучення носа з горлом, які можуть запалюватися і розростатися, перекриваючи носоглотку.

Аденоїд є частиною імунної системи. Це перший бар’єр для вірусів та бактерій, який захищає організм, адже виробляє імунні клітини (антитіла), які борються з інфекцією, тому цей орган вважається важливим.

Чому аденоїди розростаються?

Аденоїди розростаються через те, що лімфоїдна тканина не справляється зі своєю функцією і починає нарощувати масу, щоб впоратися. Це відбувається на тлі зниженого імунітету дитини, за недолікованих вірусних захворювань чи коли є серйозна алергічна реакція. Таке захворювання називається аденоїдит.

Як зрозуміти, що у дитини збільшені аденоїди?

Якщо дитині вилікували ОРВІ, немає нежитю вже тиждень чи два, а дитина не може вільно дихати носом, це свідчить про велику вірогідність розростання аденоїдів. Через аденоїди під час сну дитина вимушена дихати ротом, хропить, часто прокидається, вночі починає хапати ротом повітря через його нестачу, а вранці може бути вологий кашель. В такій ситуації дитину необхідно показати лікареві-отоларингологу, який після обстеження призначить консервативне лікування, а якщо лікування не допоможе – операцію з видалення аденоїдів.

Які покази до операції?

Взагалі лікарі налаштовані на те, щоб застосовувати хірургічне втручання лише у крайньому разі. Сьогодні зі ста пацієнтів із проблемами утрудненого дихання, для 80% допомагає лікування і лише для 20% є необхідність в оперативному втручанні. Ці випадки можна перерахувати.

По-перше, якщо лікар-отоларинголог лікує аденоїди дитині впродовж місяця, а закладеність носа не проходить. По-друге, коли у дитини дуже часто бувають отити (запалення вушок).

До речі, у дитини може бути зниження слуху, але не за рахунок того, що болять вуха, а через те, що в барабанній порожнині збирається рідина, а згодом можуть утворюватися спайки, які дуже впливають на зниження слуху. Йдеться про секреторний отит. У такому випадку потрібно звільнити носоглотку, щоб вона функціонувала правильно і щоб дихання було вільне.

Крім того, операція потрібна, якщо аденоїди у дитини постійно запалені чи є алергія, яка довго не проходить, тому що набряк у носоглотці сам по собі може і не пройти.

Які будуть наслідки, якщо вчасно не прооперувати?

Якщо дитина спить із відкритим ротом і не може нормально дихати, у неї не розвивається верхня щелепа і неправильно формується прикус, а зуби ростуть криво і негарно. Навіть якщо дитина буде носити корегуючу пластинку (капу, брекети) декілька років поспіль, це не допоможе, тому що буквально через рік після зняття пластинки проблема повернеться. Справа в тому, що щелепа не буде розвиватися правильно доти, поки дитина не стане нормально дихати носом. А для цього потрібно видалити аденоїди. Буває так, що аденоїди не дуже великі, але вони все одно впливають на розвиток верхньої щелепи, і тоді лікар змушений їх видалити, щоб щелепа розвивалася нормально. 

Якщо дитину не прооперувати, у неї може серйозно знизитися слух, а це велика проблема. Крім того, від запалених і збільшених аденоїдів можуть бути такі ускладнення, як тубоотит, тонзиліт, фарингіт.

Запалений, збільшений носоглотковий мигдалик стає джерелом хронічного подразнення, надмірної продукції слизу, порушення вентиляції слухових труб, сухості та подразнення слизової ротоглотки, а також хронічної гіпоксії центральної нервової системи.

Чи можна видалити аденоїди дитині в 2-3 роки?

Аденоїди починають рости від народження і набувають найбільшого розміру приблизно у 3-6 років, коли на них іде найбільше навантаження. У 7-8 років аденоїди поступово починають зменшуватися. У підлітків вони значно менші, а у дорослих практично зникають.

Що стосується дітей 2-3 років, то їхня імунна система ще незріла, імунітет лише формується, і якщо видалити аденоїди – важливий бар’єр на шляху інфекцій – то організм залишиться без захисту.

Якщо аденоїди зарано видалити, існує дуже великий відсоток того, що вони знову виростуть. Процес зростання аденоїдів не залежить від того, наскільки якісно зроблена операція з їх видалення, якщо у дитини є схильність до їх зростання. Від 3 до 6 років відбувається дуже активне розростання лімфоїдної тканини.

Однак бувають випадки, коли потрібно видаляти аденоїди навіть маленьким дітям до 3 років, зокрема коли у дитини дуже часто бувають отити. Хоча найоптимальніший термін для видалення – від 5 до 6 років. Цю операцію потрібно зробити до школи, щоб у дитини потім не було проблем.

Чи видаляють аденоїди дорослим?

Якщо у дітей носоглотка ще невелика, а лімфоїдна тканина дуже чутлива і швидко розростається, то у дорослих носоглотка збільшується, а лімфоїдна тканина стає щільнішою і не так часто набрякає. Однак буває, що  носоглотковий мигдалик теж видаляють, коли є підозра, що він перероджується в пухлину, а також коли аденоїд постійно збільшений чи у людини знизився слух. Але таке трапляється вкрай рідко.

Який наркоз застосовується?

Якщо в часи Радянського Союзу лікарі застосовували для операції з видалення аденоїдів місцевий наркоз, то сьогодні використовують лише загальний внутрішньовенний наркоз. А ще обов’язково робиться інтубація, яка забезпечує штучну вентиляцію легень дитині, щоб ніяких проблем із диханням чи інших ускладнень у неї не було.

Батькам не потрібно боятися інтубаційної анестезії – це сучасний і безпечний наркоз. Звісно, як і за будь-якого хірургічного втручання, можуть бути ускладнення, наприклад, кровотеча, але це трапляється вкрай рідко. Батькам потрібно розуміти – якщо дитина не буде вільно дихати носом, у неї буде неправильно розвиватися верхня щелепа, криво рости зуби та знизиться слух. Тому іншого варіанту, крім операції, просто немає.

Якщо говорити про профілактику аденоїдиту, то це зміцнення загального імунітету дитини: прогулянки на свіжому повітрі, часті провітрювання помешкання, загартовування, правильне харчування та добрий настрій.

На воротах давнього Рима було написано “Хочеш бути здоровим — дихай через ніс”. Тож відновлене носове дихання стає запорукою здоров’я вашої дитини.