Анкілозивний спондиліт – підступна хвороба хребта.

Київ 17/02/2022 Ворота України

Трапляється, що доволі молоді люди раптом починають відчувати болі у спині, але, як правило, не звертають на це увагу, мовляв, поболить і минеться. У крайньому разі випивають протизапальну пігулку, яка зазвичай допомагає, і поспішають далі у своїх справах. Проте саме у молодому віці може почати розвиватися доволі тяжке захворювання хребта – анкілозивний спондиліт (хвороба Штрюмпелля-Марі-Бехтерєва).

Якщо хворобу не лікувати на початковій стадії, все може закінчитися інвалідністю: через декілька десятків років тіло зігнеться майже до землі і людина зможе перебувати тільки в такому специфічному положенні. Докладніше про те, як розпізнати  хворобу та як її лікувати, розповіла лікарка-ревматологиня  Житомирського медичного центру “Медібор” Людмила Муравіцька.  

Майже чоловіча хвороба

Анкілозивний спондиліт – це хронічне запальне захворювання, яке вражає  крижово-клубові з’єднання, суглоби та зв’язки хребта. Хвороба швидко прогресує і призводить до зрощення суглобових поверхонь  між собою. Як результат – повна або часткова нерухомість суглобу хребта та деформація хребта (він згинається).  Але хвороба не є вироком для людини, тому що вона піддається лікуванню, тобто процес можна призупинити і досягти тривалої ремісії. 

За статистикою, більше хворіють саме чоловіки, ніж жінки, у  співвідношенні: 2-3 до 1. До того ж, хворіють у молодому віці – в середньому  від  20 до 40 років. 

Причини хвороби

Неможливо точно назвати причини хвороби, але відомо, що у 90-96% пацієнтів, які хворіють на анкілозивний спондиліт, виявляють певний ген – HLA-B 27. Хоча бувають випадки, коли у пацієнтів вказаний ген не виявляється, а хвороба є. Тому сказати, що хвороба на сто відсотків пов’язана з цим геном, не можна, але вона зустрічається набагато частіше саме у тих людей, у яких виявляється ген HLA-B 27.

Як проявляється?

Якщо ви прокинулися вранці і відчуваєте скутість у хребті – це може бути ранньою ознакою хвороби. Інша важлива ознака – це болі в нижній частині спини після сну. Ці болі на початку захворювання  можуть бути розмиті, неяскраві, нетривалі, тому люди періодично використовують місцеві мазі та випивають нестероїдний протизапальний препарат, після якого болі зникають та протягом певного періоду не виникають – це, так званий, період ремісії. Але з часом болі стають постійними, тривалими (понад 3 місяців), більш інтенсивними. Найчастіше виникають вночі та ближче до ранку. 

Людина встає з ліжка з болями, починає рухатися та відзначає зменшення болів після виконання вранішньої зарядки,  але наступного дня болі виникають знову і теж після сну, тобто відпочинок не приносить жодного полегшення. А вранішня скутість триває понад 30 хвилин…

Може бути ураження у крубово-крижових з’єднаннях, тоді людина відчуває болі у сідницях. Вона може відчувати їх постійно, особливо після того, як довго сидітиме. 

Хвороба може проявлятися артритом, тобто людина відчуває болі в суглобах, є набряк, і тому повноцінні рухи неможливі. Зазвичай це колінні суглоби, але болі можуть бути і в зоні п’яти (так звана п’яткова шпора). Не виключені болі в грудинно-реберному з’єднанні. А також буває ураження очей: почервоніння, зниження гостроти зору та інші прояви. Хвороба може супроводжуватись ураженням серцево-судинної системи, наприклад, клапанного апарату в серці, перикардитом  тощо. Тобто прояви хвороби різноманітні, але найчастіші – це болі в нижній частині спини та у сідницях.   

Молоді пацієнти просто не думають, що тупі болі, які періодично з’являються, можуть вказувати на достатньо серйозне захворювання. І списують їх на остеохондроз чи дорсопатію, у крайньому разі ідуть до невролога, хоча у цьому випадку потрібен ревматолог. 

Коли хвороба прогресує, болі змінюються

Так, болі стають постійні, найсильніші зранку, але вони турбують й протягом дня, особливо за тривалого сидіння. Вони починають поширюватися на інші відділи хребта, а вранішня скутість може бути не пів години, а годину та більше, тому люди намагаються бути “постійно в русі.” Людям потрібно частіше приймати знеболювальні препарати,  і вони починають шукати в аптеці різні ліки на свій розсуд та використовуючи поради знайомих. Але препарати не завжди допомагають, тому що кожна людина індивідуальна: одній допомагає один препарат, другій – зовсім інший. 

Якщо підсумувати сказане, то людину 20-40 років повинні насторожити скутість у хребті та болі в нижній частині спини, які виникають після сну і які минають після фізичних навантажень та приймання ліків. Це ранній початок хвороби, і потрібно неодмінно звернутися до лікаря, щоб не запустити процес. 

Які обстеження підтверджують діагноз?

Щоб підтвердити діагноз, пацієнту роблять рентгенологічне обстеження чи МРТ. Крім того, аналіз крові показує підвищену ШОЕ та СРБ. Буває, що лікар бачить клініку хвороби, але рентгенологічні зміни відсутні – це говорить про початкову стадію хвороби, і тоді лікар призначає МРТ. Це той період хвороби, коли вона ще не запущена, і цілком можливо зупинити процес та уникнути тяжких наслідків та інвалідності. А якщо запустити хворобу, людина страждає від постійного болю, який тільки наростає.  

Як лікуватися?

Основне лікування – це нестероїдні протизапальні препарати, якщо уражений хребет, а також сульфаніламідні препарати, або глюкокортикоїди при ураженні суглобів кінцівок та сухожилків. Але буває, що хвороба неконтрольована, має високу активність, швидко прогресує, тоді лікарям потрібно використовувати більш сильни препарати. Серед нових методик –  імунобіологічна терапія, яка дуже ефективна. 

А якщо не лікуватися?

Якщо нічого не робити, то в середньому у 20% пацієнтів через 20-40 років хвороби виникає тяжка інвалідність. Через хворобу хребет повністю змінює свою структуру і тіло приймає специфічну позу (людина згинається головою донизу). Крім того, іде ураження внутрішніх органів: серця, легень, нирок. Плюс постійні сильні болі. 

Головне правило – більше рухатися  

Головне для пацієнта – рухливий спосіб життя: плавання, теніс, хореографія тощо. Це зберігає рухливість хребта і веде до зменшення болю. Фізичні вправи людина має виконувати щоденно, не менше ніж 30-40 хвилин, і бажано декілька разів на день. Спати потрібно на твердій поверхні з низькою подушкою. Дуже важливо відмовитися від куріння та стежити за вагою свого тіла, бо зайві кілограми – це навантаження на хребет, що посилює симптоми захворювання. В періоди ремісії потрібно проходити  фізіотерапевтичне лікування: магнітотерапія, лазеротерапія, масаж та санаторно-курортне лікування. 

Потрібно знати: якщо у ваших родичів було захворювання суглобів (остеохондроз не рахуємо), насамперед ревматичні хвороби та є скарги на болі у спині, або якщо під час обстеження виявили ген HLA-B 27, потрібно негайно звернутися до лікаря-ревматолога. Спеціаліст призначить адекватне і ефективне лікування, щоб зупинити процес. І не варто впадати у відчай, бо анкілозивний спондиліт – не вирок. Якщо є бажання лікуватися і людина виконує всі призначення лікаря, очікуваний ефект буде обов’язково. Головне – не запускати хворобу.