Сьогодні кожен приносить Україні славу на своєму місці – звернення Президента.

Київ 12/03/2022 Ворота України

Міцний народ сталевої країни!

Саме так військові відповідають командуванню у Кремлі на запитання, що заважало їм захопити Україну за чотири дні. Міцний народ залізної країни. Ця інформація – неперевірена, але цей факт – безперечний.

І якщо заблукані окупанти виправдовують свої невдачі чимось іншим, це означає, що за 16 днів війни вони так нічого й не зрозуміли.

Що ж, ми не засмучуємось. Ми готові роз’яснювати. Просвітлювати окупантів до повного розуміння ними, ким вони є і куди саме мусять тримати шлях. З України.

Сьогодні у Мелітополі окупанти захопили мера міста Івана Федорова. Мера, який мужньо захищає Україну та людей у ​​своїй громаді.

Очевидно, що це ознака слабкості загарбників.

Вони не зустріли жодної підтримки на нашій землі. Хоча вони на неї дуже розраховували. Тому що роками брехали самі собі, що нібито в Україні чекають на Росію. Вони не знайшли колаборантів, які здали б окупантам міста та владу.

Тому вони перейшли до нової стадії терору, коли намагаються фізично ліквідувати представників законної місцевої української влади.

Для будь-якої демократичної держави у світі зрозуміло: законно обраний мер міста – справжній представник народу. Зазвичай це не про ідеологію, не про політику, це про життя людей конкретної громади.

Можливо, у Росії від цього вже звикли за роки автократичної влади.

Можливо, там вважають, що мер просто начальник, якого легко прибрати, і це нічого не означає.

Але у нас тут – Україна. У нас тут Європа. У нас тут – демократичний світ.

Тому захоплення мера Мелітополя – це злочин не лише проти конкретної людини. Не лише проти конкретної громади. І не лише проти України.

Це злочин проти демократії як такої. Я запевняю: про це дізнаються 100% людей у ​​всіх демократичних країнах. Події російських загарбників будуть прирівняні до дій терористів ІДІЛ.

Вся країна бачила, що Мелітополь не підкорявся окупантам. Як не скорилися Херсон, Бердянськ та інші міста, куди російським військам вдалося зайти. Тимчасово вдалось зайти. І це не змінити тиском на мерів чи викраденням мерів. Це можна лише погіршити. Для окупантів.

Україна вимагає негайно звільнити мера Мелітополя та забезпечити повну безпеку всім главам громад усієї нашої держави. Якщо ви перетворюєтеся на аналог терористів ІДІЛ, то який сенс тоді з вами про щось взагалі розмовляти?

Ми поставимо це питання зокрема й міжнародним посередникам, які спілкуються з Москвою.

Сьогодні ж російські війська зірвали роботу більшості гуманітарних коридорів.

Але, незважаючи на все, вдалося врятувати 7144 особи. З Енергодару, Бучі, Гостомеля та Козаровичів. І це 7144 причин, щоб і завтра, і післязавтра намагатись організувати порятунок для українців з оточених міст.

Ми це робитимемо. Ми робитимемо все, щоб завезти в українські міста гуманітарний вантаж. Вимушений говорити з болем: Маріуполь і надалі заблокований ворогом. Російські війська не пропустили в місто нашу допомогу і продовжують катувати наших людей, наших маріупольців.

Завтра ми все одно спробуємо ще раз. Ще раз відправити їжу, воду та медикаменти для нашого міста.

Я впевнений, що Збройні Сили України дадуть відповідь за кожну хвилину страждань наших людей. І це не є пафос, не загроза. Це є констатація реальності.

Число вбитих російських військових на території України вже перевищує 12 тисяч людей. 12 тисяч! Кількість поранених окупантів – у рази більша. Ми не кликали сюди жодного з них.

І повторюємо кожному з окупантів: ви можете ще врятуватися. В будь-який момент. Просто складіть зброю і йдіть з нашої землі до себе додому.

Кількість полонених окупантів досягла вже такого рівня, що це питання не можна залишати тим структурам, які були в нас до війни.

Тому сьогодні Кабінет Міністрів України створив Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.

Тисячі солдатів, які були захоплені або здалися, одержують від нашої держави таке ставлення, якого вимагають міжнародні конвенції.

Але їх так багато, що потрібна спеціальна структура, яка займатиметься всіма пов’язаними питаннями.

Хочу ще раз сказати всім російських матерів. Особливо для матерів терміновиків. Чи не віддавайте своїх дітей на війну на чужій землі. Не вірте обіцянкам, що їх відправлять просто кудись на навчання або кудись у небойові умови.

Перевірте, де ваш син. І якщо у вас з’являється хоч найменша підозра, що вашого сина можуть надіслати воювати проти України, дійте негайно. Не віддавайте свого сина на смерть чи в полон.

Україна ніколи не хотіла цієї жахливої ​​війни. І не хоче. Але захищатиметься стільки, скільки доведеться.

На щастя, ми не одні у цій битві. В українців є щирі друзі. Гарні партнери.

Виступаючи в польському парламенті сьогодні, я приділив багато уваги тому, наскільки важливо не залишатися одним у сучасному світі. Як важливо захищати спільні цінності? І як наслідок – відчувати, що межі між націями стираються.

Щоб люди були ближчими. Так, як у нас із польськими братами та сестрами. Так, як у нас із усіма нашими щирими партнерами.

Бо хто має друзів, може все.

Провів переговори із Президентом США Байденом. Обговорили, як ми можемо тиснути на Росію для припинення цієї війни та встановлення миру. Росія буде позбавлена ​​можливості нормально торгувати з країнами «Великої сімки».

Чим менше доларів заробить російський бізнес і чим менше податків отримає російська держава, тим менше можливостей у російських військових, аби вбивати наших людей.

З російського ринку вже йдуть провідні міжнародні компанії. Влада Росії поставила свою країну за рамки глобального світу, розпочавши війну проти нас. Почавши це вторгнення. Це самозакриття. Самозниження. І саморуйнування.

У московських обмінниках курс долара вже сягав навіть 200 рублів. Але це лише початок. Початок дії міжнародних санкцій.

Черговий крок – заборона США взагалі заводити долари до Росії.

Відтак буде дефіцит валюти. Отже, курс стрибатиме ще більше. Отже, зростатимуть ціни. Відтак кожен громадянин Росії відчує, що відсутність миру – це загроза йому особисто.

Жодна країна світу не бажала зла звичайним громадянам Росії. Не намагалася завдати жодної шкоди, поки ваш уряд не пішов війною проти сусідів, мирних людей. Війною на знищення.

Ніхто не хотів повертати звичайне російське життя назад у 90-ті. Адже так ви називаєте ту епоху – «лихі 90-ті»? Час потрясінь та бідності. Час дуже обмежених можливостей для простих людей та дуже великої нерівності.

Можливо, зараз завдяки зусиллям пропагандистів більшість росіян ще не розуміє, що на них чекає. Але російська влада розуміє це дуже добре. Дуже добре. І розуміє дуже докладно. І дуже боїться.

Саме тому вони намагаються закрити усі вільні джерела інформації. Так, у принципі, всі джерела інформації. Навіть Instagram та Facebook.

Але сучасний світ навчився боротися з такою цензурою.

Моя порада росіянам, які думають: шукайте способи отримувати достовірну інформацію. І бережіть свої смартфони та комп’ютери від силовиків на вулицях. Вони готуються перевіряти, що у людей телефони. Що у людей у ​​ноутбуках. Я спеціально вас попереджаю: вчіться протистояти репресіям, які ваша влада планує посилити. Тому що думаючі люди мають бути в кожній країні. І в Росії також. І у Росії вони є.

І ще одна річ. Зараз приємні новини та перемоги України для всіх нас, і вони на вагу золота. Або срібла та бронзи. І все це для України успішно завойовують наші паралімпійці у Пекіні. Сьогодні кожен приносить Україні славу на своєму місці. Показує світові, хто такі українці і якою ми маємо силу.

Зі зброєю в руках на полі битви або зі спортивною рушницею на біатлонній трасі.

На зимовій Паралімпіаді наші хлопці здобули вже 25 медалей!

І посідають друге місце у загальному заліку, поступаючись лише господарям змагань – Китаю.

Паралімпіада завершиться за дві доби.

Я дуже хотів би сказати те саме і про війну – що вона завершиться за дві доби.

Це, на жаль, поки що нереалістично. Але це точно буде.

І перемога для України, і світ для України – досяжні.

І вони для нас будуть дорожчими за що завгодно – золота, срібла та бронзи всього світу.

Ну а поки що…

Стоїмо! Тримаємось! Переможемо!

Слава Україні!