До України почали повертатись жінки із дітьми з-за кордону.

Київ 31/03/2022 Ворота України

До гарячих точок не поспішають, але будуть залишатись в Україні.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії до України, з-за кордону повернулися понад пів мільйона українців. Переважно це чоловіки, які вирішили захищати свою Батьківщину. Та останніми днями дедалі більше повертаються додому і жінки з дітьми, які тікали з-під обстрілів.

Лукерія і Оксана двоюрідні сестри з Коростеня. Після того як окупанти 6 березня обстріляли  житловий район їхнього міста зібрали речі, п’ятьох дітей і поїхали до Польщі. Там мали безкоштовне житло і волонтерську допомогу, але через три тижні вирішили повертатися додому. Скористались пішим переходом.

«Вже трохи краще, спокійніше стало. Хочем додому, там рідні наші, там будинок, дуже багато людей наших залишилося, ми хочем додому», – каже одна із жінок.

«Мам рідні, там всі, чоловік, мама, брат, всі, їм теж треба допомагають. Вдома є вдома, Україна – це наш дім», – додає інша.

В автобусі Перемишль -Львів Юля з дев’ятирічним сином, повертаються до Миколаєва. Жінка каже, це було її рішення, рідні наполягали залишатися ще. « Всі там, батики, чоловік служить, вирішили додому. Сказали вже менше стріляють, все спокійніше, починає все працювати, ринки, школа, будемо вчитися вдома», – каже Юлія.  

Жінка з сином жила в Катовіце, хотіла знайти роботу, але марно, а за житло доводилось платити.

«З 24 лютого на територію України повернулось майже 237 тисяч громадян, це і громадяни, які проживали і проживали за кордоном, також ми спостерігаємо повернення громадяни, які виїхали з України , коли було введено воєнний стан. В середньому у пунктах пропуску на Львівщині за добу перетинає кордон 8-9 тисяч громадян», – зазначають прикордонники.  

А у потягу Перемишль-Одеса, серед двох сотень пасажирів Олена з Харкова. Каже тікала з під обстрілів, щоб зберегти життя двом синочкам. У Польщі її приймали дуже добре. «Всі безвідмовні, співчувають війні. Хороші люди, розуміють нашу ситуацію. Прийшов час повертатись, ну не в сам Харків, а в більш безпечне місце. Вдома все одно краще, дітям теж тато потрібен, без цього ніяк і важко одній з 2 дітьми маленьким», – каже Олена.

До Дніпра повертають сестри Аліна і Людмила. У Польщі пробули всього півтора тижня, хоч господар житла пропонував лишати ще сестри подякували і поїхали.  «Дім наш там в Україні і вертаємося додому. Родичі мене зараз відмовляли, щоб я не верталися, вони навіть не знають, що я вертаюся», – каже мешканка Дніпра Людмила.

Люди, що повертаються додому вірять у близьку перемогу, кажуть спершу відсвяткують, а потім відбудовуватимуть те, що знищив ворог.