Виступ Президента України Володимира Зеленського у парламенті Норвегії.

Київ 31/03/2022 Ворота України

Пане Президенте Стортинга!

Пане Прем’єр-міністре!

Члени уряду, шановні депутати!

Норвезький народ!

Це велика честь для мене – звертатись до вас від імені українського народу.

Сьогодні вже 35 день повномасштабного вторгнення Росії на територію України. Після восьми років війни на сході нашої держави, на Донбасі, російські війська пішли у наступ одразу з трьох напрямків – з півночі, сходу, з півдня. Вони атакували нас на землі, у повітрі та з моря.

Російські ракети та авіабомби б’ють по наших містах та цивільній інфраструктурі вдень та вночі. Для російських військ немає заборонених цілей. Вони атакують усі – від лікарень до аеропортів, від складів із продуктами до житлових кварталів.

Втрати України – величезні. Десятки тисяч будинків зруйновано, десятки міст та сіл спалено, мільйони людей залишилися без можливості нормально жити.

Колони російської бронетехніки не зменшуються. Хоча ми вже знищили більше російських танків та інших бойових машин, ніж Москва втрачала у будь-якій війні за останні 50 років.

Підступність російських дій на морі заслуговує на окрему увагу, тому що це одна з найбільших загроз міжнародній безпеці з усіх, що виникали після Другої світової війни. Українські порти на Чорному та Азовському морях заблоковані Росією з першого дня її вторгнення. Близько сотні кораблів не можуть вийти у Середземне море. Деякі судна були просто захоплені – це піратство з метою крадіжки вантажу. Декілька суден потрапили під вогонь. Але блокада портів була реалізована Росією непросто силами флоту. Вони замінували море. І зараз міни, встановлені російськими силами, дрейфують морем. І це – небезпека для кожного, для будь-яких суден та портів будь-якої країни у Чорноморському регіоні.

Одну з цих мін недавно вдалося вчасно знешкодити у Босфорі. Іншу поблизу кордону Болгарії. Ще одну – біля узбережжя Румунії. Не хочеться навіть уявляти, що буде, якщо частина цих мін не вдасться вчасно знешкодити. Хто тоді постраждає? Можливо, пороми, не дай боже. Або пасажирські лайнери. Або торговельні судна. А може, й танкери, підрив яких може призвести не лише до людських жертв, а й до масштабної екологічної катастрофи. І тоді Росія знову скаже, як завжди, що, мовляв, то була не вона. Як говорила неодноразово – коли вбивала у Європі критиків російської влади і навіть коли збила малайзійський “Боїнг” у небі над Донбасом.

Війна зараз не обмежується лише нашими кордонами. Жодна держава з часів Другої світової війни та агресії нацистів на морі не становила такої загрози для вільного мореплавання, яку сьогодні представляє Росія.

Подумайте, як на це дивляться у тих регіонах світу, де є потенційні агресори та можливі нові війни із сусідами? Там вичікують – а чи буде для Росії достатньою карою за її дії. Ці жахливі, агресивні події. Якщо не буде, то ви побачите: все, що ми зараз переживаємо, повториться і в інших регіонах.

Пані та панове!

Норвезький народ!

У нас із вами немає спільних кордонів, але у нас із вами є спільний сусід, який заперечує всі наші з вами спільні цінності. Для російської держави у його сучасному стані немає жодного значення ні свобода народів, ні свобода людини.

У Росії її заперечують загальновизнані права людини. Там не те що немає безпеки для представників меншин, їх просто можуть вбити. І вбивають.

Впевнений, ви це все знаєте. Ви знаєте, що там немає верховенства права та справедливого суду. Ви знаєте, що розколювати та руйнувати європейські демократії – це багаторічна політика Російської Федерації. Війна Росії проти України все це продовжує. Це спроба руйнування всього, на чому тримається Європа, на чому ми тримаємося. Тож це агресія, метою якої є вихід за межі наших кордонів.

Думаю, ви відчуваєте нові ризики та поблизу свого кордону з Росією. В Арктичному регіоні вже накопичено таку кількість російських військ, якій немає жодного нормального пояснення. Навіщо? Проти кого?

Майбутнє Європи – всього континенту із півночі на південь, із заходу на схід – вирішується саме зараз. На нашій землі, українській землі, в українському повітрі, в українському морі. Щоб вашим солдатам не довелося захищати держави східного флангу НАТО, щоб російські міни не дрейфували до ваших портів і фіордів, щоб вашим людям не довелося звикати до звуку повітряної тривоги і щоб російські танки не стягувалися до вашого кордону, ми повинні разом і тільки разом зупиняти агресію Російської Федерації.

Я вдячний вашому уряду і всьому вашому суспільству за відчутну підтримку нашої держави. Зокрема, за допомогу зброєю. Ви зробили історичні кроки, надавши нам те, чого ми потребуємо боротьби за свободу і проти тиранії.

Але війна продовжується. Росія кидає нові сили на нашу землю, щоби продовжити знищувати нас, знищувати українців. Ми маємо зробити більше, щоб зупинити війну!

Перше та головне – це зброя. Свобода має бути озброєна не гірше, ніж тиранія. Я буду дуже конкретним у цих стінах, у ваших стінах. Повірте, ми втрачаємо конкретних людей, конкретні міста руйнуються. Тому я хочу назвати чітко, що нам потрібне. Зокрема, протикорабельна зброя – ракети Harpoon, а також протиповітряні системи NASAMS. Крім того, ми потребуємо засобів ураження бронетехніки, артилерійських систем.

Вся зброя, якою ви можете допомогти нам, буде використана лише для захисту нашої свободи, вашої свободи. Тільки для захисту свободи та безпеки, якими ви користуєтеся разом із іншими європейцями.

Друге – це санкції. Єдиний засіб, який може змусити Росію шукати світ. Упевнений, що країна, яка щорічно забезпечує вручення Нобелівської премії миру, як ніхто інший розуміє, чого вартий світ і як він нам потрібен. Наскільки цінним є кожне зусилля на шляху до миру. Тому нові санкційні пакети мають запроваджуватися щотижня, без пауз. Чим сильнішими вони будуть, тим швидше ми повернемо світ.

Я вдячний Норвегії за приєднання до санкцій ЄС. Але прошу вас зробити ще щось. Важливо, щоб європейські компанії не допомагали цій військовій машині, яка вже вбила тисячі наших людей, зруйнувала десятки міст повністю. Жодної крони, прошу вас, жодного євро податків на допомогу російській агресії!

Наприклад, ваша компанія Motus Tech та інші компанії повинні припинити підтримку російської здатності знищувати сусідів. Як можна поставляти Росії корабельне обладнання, коли вона використовує свій флот для мінування моря та знищення будь-яких можливостей для вільного мореплавання?

Також Євросоюз, а отже, я сподіваюся, і Норвегія має нарешті реалізувати заборону для російських судів користуватися портами на континенті. Поки Росія блокує наші порти, вона не має права користуватись усіма портами вільного світу.

Хочу наголосити: це не питання грошей, ні! Це питання свободи та безпеки мореплавання у світі.

Третій пункт. Ви є одними з найбільш відповідальних постачальників енергоресурсів у світі. І ви справді такими є. У всьому світі довіра до Норвегії завжди була і, я впевнений, буде на максимумі. Це різко контрастує з тим, як поводиться Росія при постачанні енергоресурсів.

Саме ви можете зробити визначальний внесок у енергетичну безпеку Європи, забезпечуючи необхідний ресурс як для держав Євросоюзу, так і для України. Ми вже розпочали діалог про постачання в Україну близько 5 мільярдів кубометрів газу на наступний опалювальний сезон. Сподіваюся, це стане основою для нашої тривалої співпраці у цій сфері.

Пані та панове!

Норвезький народ!

Наш з вами шлях такий, що ми завжди зустрічаємося в історії у непростих, але визначальних моментах для Європи.

Як і тисячу років тому, коли норвезькі вікінги були частими гостями у Києві та брали участь у формуванні першої Київської держави, або Гардаріки. Так землі Русі-України називали у скандинавських сагах. Країна фортець. Країна міст. У них понад тисячу років тому жили і наші, і ваші предки.

Сьогодні на нашу землю та наших людей летять російські бомби. На ту землю, де народилася та росла українська князівна Єлизавета Ярославна. Дружина норвезького короля Харальда III Суворого, мати норвезького короля Олафа III Тихого, бабуся Магнуса III, прабабуся Ейнштейна та Сігурда Хрестоносця.

Це ж сторінки нашої спільної історії! Історія Київської Русі. І ця історія творилася на цій землі та нашим народом. І ми знову разом її боронимо.

Так було 77 років тому, коли українці разом з іншими народами антигітлерівської коаліції звільнили землю Європи від нацистських загарбників. Першим солдатом, який на чолі свого підрозділу увійшов у звільнений Кіркенес у жовтні 1944 року, був українець із Сумщини Федір Компанієць. Зараз на його малій батьківщині – на Сумщині – запеклі бої з російськими загарбниками.

Українці згуртувалися максимально для того, щоб відбити цю агресію. Щоб захистити нашу державу та наш спосіб життя – демократичний, вільний, з повним захистом прав та свобод для кожної, для кожного.

Ціна для нас страшна – на сьогоднішній день відомо про загибель вже 145 дітей, і це лише офіційно підтверджена кількість. В окупованих районах немає можливості встановити повну кількість загиблих. Цілком імовірно, що ми вже втратили сотні – вдумайтеся в це! – сотні дітей. Просто дітей.

Після цієї війни нам доведеться як відновлювати країну фізично – відновлювати наші міста, проводити розмінування нашої землі, моря. Нам доведеться займатися реабілітацією людей як військових, так і цивільних. Лікувати після поранень, після всього, що їм довелося пережити. Я знаю, що ваша держава має величезний досвід у реабілітації. І це те, в чому ви можете нам допомогти.

І вже зараз я запрошую вас приєднуватись до нашого проекту відновлення України. Колосальні втрати, які ми зазнали, означають, що обсяг відновлення, обсяг необхідних інвестицій буде також колосальним. Як один із найвідповідальніших інвесторів у світі Норвегія може багато зробити, щоб повернути стабільність на сході Європи.

І тоді, я впевнений, ми в Україні зможемо запозичити одну із ваших чудових традицій. Чудову традицію. Одну з тих, що характеризує вас найкраще – як миролюбних людей, як суспільство, побудоване саме за принципами добра.

Щороку 17 травня, у День Конституції, ви влаштовуєте дуже щире святкування – парад школярів. Діти з усіх куточків Норвегії беруть участь у ньому. Цього року разом із вашими дітьми будуть і наші діти – українці, які прибули до вас за захистом, за безпекою.

І я сподіваюся, що вже скоро, коли ми зможемо разом повернути світ в Україну (а це буде), я матиму можливість запросити вас разом з дітьми взяти участь у такому параді на одне з наших свят – у Києві. Щоб наголосити на нашій спільній свободі, наше спільне право на щасливе майбутнє для наших дітей. В світі. В Україні. В Європі.

Тому що, як сказано, якщо від Європи відколюється скеля, Європа стає меншою. Тому ми маємо зробити все, щоб така скеля, як Україна, завжди була з Європою. Тільки разом.

Спасибі Норвегії!

Слава Україні!