Усі наші дії та кожна хвилина спрямовані на те, щоб Росія визнала правду – звернення Президента.

Київ 11/04/2022 Ворота України

Українці! Українки!

Найсміливіший народ найкращої у світі країни!

Завершується ще один тиждень нашої боротьби за свободу, за державу.

Ще один тиждень, коли Україна живе, незважаючи на всі зусилля Росії, знищити нас.

Ми захищаємось. Відповідаємо на удари. Розвиваємо наші зв’язки із партнерами. Отримуємо допомогу. Забезпечуємо максимальну увагу світу до наших потреб. Впливаємо на глобальну дискусію. Пропонуємо та просуваємо нові санкції проти Росії. Робимо все, щоб притягнути до відповідальності кожного підонка, який прийшов на нашу землю під російським прапором та вбивав наших людей. Насував наших людей. Руйнів наші міста. Мародеріл і знущався.

А що робить Росія? Чим зайняті її посадовці, її пропагандисти та звичайні люди, які повторюють те, що почули по телебаченню?

Вони лише виправдовуються та заперечують. Намагаються перекласти відповідальність. Брешуть. І вже настільки втратили зв’язок із реальністю, що звинувачують нас у вчиненні навіть того, що очевидно – очевидно для всіх у світі – зробили російські війська.

Вони говорять про вбивства у Бучі, що це не вони, а нібито ми. Хоча всім очевидно, що людей було вбито, поки російська армія контролювала це місто.

Вони говорять про ракетний удар по Краматорську, що це не вони, а ми самі. Хоча це їхні пропагандисти анонсували цей удар. Хоча це з контрольованої ними території полетіли ракети. І про будь-яке наше зруйноване місто, про будь-яке наше спалене село вони говорять однаково, що це теж не вони, а нібито ми.

Російські військові довірялися вже до того, що і після більш як шести тижнів війни стверджують, що нібито не потрапили по жодному з цивільних об’єктів!

А знаєте, чому це так? Тому що це боягузтво. Тотальна. Усіх. Знизу вгору.

Вони бояться визнати, що вся російська політика щодо України протягом десятків років була помилковою і лише зруйнувала все, що було у Росії у відносинах з Україною з давніх-давен.

Вони бояться визнати, що десятки років робили помилкові ставки та витратили колосальні ресурси на підтримку повних нікчем, про які думали, що це нібито майбутні герої українсько-російської дружби. А ці нікчемності були умільцями лише в одному – у тому, щоб витягувати гроші з Росії у свої кишені.

Щоб не визнавати помилок, вони робили нові помилки. Вони самі позбавили себе будь-яких політичних інструментів і, не бажаючи відмовлятися від нереалістичних амбіцій, розпочали цю війну.

Причому, як і в усьому іншому, вони звинувачували нас у тому, що війна почалася.

Вони захопили Крим – а ми нібито винні.

Вони знищили нормальне життя на Донбасі – а ми нібито винні.

Вони збили малазійський “Боїнг” – а ми нібито винні.

Вони вісім років убивали людей, дітей на нашій землі – а ми нібито винні.

Вони зруйнували найпотужніший промисловий регіон сходу Європи – а ми нібито винні.

Вони зламали життя мільйонів людей – а ми нібито винні.

Вони розпочали проти нас повномасштабну війну – а ми нібито винні.

Вони витратили на удари по Україні вже під дві тисячі ракет, незліченну кількість авіабомб та артилерійських снарядів, мін – а ми нібито винні.

Вони катували та вбивали на нашій землі – а ми винні.

Вони депортували сотні тисяч українців, українок, наших дітей – а все одно ми нібито винні.

Все це сталося від боягузтво. Коли боягузтво наростає, вона перетворюється на катастрофу. Коли людям не вистачає сміливості, щоб визнати свої помилки, вибачитися, адаптуватися до реальності, навчитися, вони перетворюються на монстрів. А коли світ це ігнорує, монстри вирішують, що світ має адаптуватись під них. Україна все це зупинить.

Російській боягузтві ніщо не допоможе. Настане день, коли їм доведеться все визнати. Визнати істину. Для цього – всі наші сили та кожна хвилина. Оборона, дипломатія, економіка, інформаційне протистояння, юридична відповідальність – у всіх напрямках ми маємо алгоритми дій. Кожна державна посадова особа знає свої завдання і має виконувати їх на сто відсотків.

Наступний тиждень буде не менш важливим, ніж цей, ніж попередні. Вона буде такою ж напруженою і ще більш відповідальною. Росія ще більше боятиметься. Боятися програти. Боятися, що правду доведеться визнавати.

Російські війська перейдуть до ще більш масштабних дій Сході нашої держави. Можуть використовувати ще більше ракет, ще більше авіабомб. Але ми готуємось до цих їхніх дій. Ми відповідатимемо. Ще активніше забезпечуватимемо Україну зброєю. Будемо активнішими на міжнародній арені. Будемо ще активнішими інформаційно.

Я продовжу звертатися до парламентів та народів світу. Ми прийматимемо у Києві та інших українських містах наших партнерів, лідерів інших країн. Залучатимемо ще більше коштів та ресурсів на допомогу Україні. Звичайно, обґрунтовуватимемо сильніші санкції проти Російської Федерації. Щоб була відповідальність, щоб була справедливість. Хоч би як вони боялися визнати свої помилки – трагічні, страшні помилки, – їм доведеться.

Тому що наша сміливість та наша правдивість однозначно переважують. І переможуть.

Сьогодні – дванадцята річниця авіакатастрофи під Смоленськом, яка забрала життя Президента Леха Качинського та представників польської еліти. Цього дня ми солідарні з нашими польськими друзями та союзниками, котрі твердо стоять у протидії російській агресії.

Говорив сьогодні із канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Про те, як притягнути до відповідальності всіх винних у воєнних злочинах. Як посилити санкції проти Росії та змусити Росію шукати світ. Радий зазначити, що останнім часом німецька позиція змінюється на користь України. Вважаю це цілком логічним. Бо цей курс підтримується більшістю німецького народу. І я йому вдячний. Але чекаю, що все, що ми домовилися, буде реалізовано. І це дуже важливо.

І кілька хвилин тому, готуючись до запису цього звернення, підписав указ про нагородження державними нагородами наших героїв. 18 захисників України. П’ятеро військовослужбовців Збройних Сил України, троє зв’язківців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, десять поліцейських.

Вдячний усім нашим захисникам! Всім нашим захисникам!

Вдячний усім, хто відновлює життя на звільненій території нашої держави.

І вдячний усім, хто забезпечує нам перемогу в інформаційному протистоянні. Усім журналістам, усім журналісткам, редакторам, редакторкам, інформаційному марафону «Єдині новини», усім нашим сайтам, усім медійникам, які не дозволяють російській пропаганді перемогти.

Щоправда переможе! Україна переможе! Обов’язково.

Слава Україні!