Збройні Сили України – це фундамент, на якому має стояти фортеця з нашої національної єдності – звернення Президента.

Київ 23/04/2022 Ворота України

Українці! Українки!

Наші захисники та захисниці!

Завершується 58-й день нашої оборони. Завершується в Страсну п’ятницю, один із найсумніших днів року для християн. День, коли смерть, здається, перемогла. Але… Ми сподіваємось на воскресіння. Ми віримо у перемогу життя над смертю. І ми молимося, щоби смерть програла.

Цього року, під час повномасштабної війни, війни Росії проти нашої держави ці слова мають для нас особливе значення.

Росія принесла до України смерть. Після восьми років жорстокої війни на Донбасі Росія захотіла знищити нашу державу повністю. Буквально позбавити українців права нашого права на життя. Але якими б жорстокими не були битви, смерть не має шансів перемогти життя. Це знає кожна людина. Це знає кожен християнин. Це основний елемент нашої культури.

Можливо, у сучасній російській культурі цього не існує. Адже щоб зробити все, що вони зробили проти українців, у наших містах… треба вбити в собі людину. Тому що людина будь-якої віри просто не може цього зробити.

Але для нашої культури це має значення. І матиме значення. І життя точно переможе смерть.

Я вдячний нашим британським друзям за важливе символічне рішення, яке було оголошено саме сьогодні – про повернення посольства до Києва. Великобританія стала двадцять першою державою, яка повертає дипломатичне представництво до нашої столиці. І це свідчить про те, що не ми самі віримо у перемогу життя над смертю.

Сьогодні з посиланням на російських військових було поширено новину про те, що нібито їхнє завдання зараз – встановлення контролю над півднем України та вихід до кордону Молдови. І нібито там, у Молдові, порушуються права російськомовних.

Хоча, якщо бути чесним, то територія, де Росії варто дбати про права російськомовних, – це сама Росія. Де немає свободи слова, немає свободи вибору. Просто немає права на іншу думку. Де процвітає бідність і де людське життя нічого не варте. Настільки, що вони їдуть до нас, їдуть на війну, щоб украсти собі хоч щось, що нагадує нормальне життя.

Знаєте, як раніше говорили про величезну мрію: побачити Париж і померти. А від їхньої поведінки зараз просто шок. Тому що їхня мрія тепер – вкрасти унітаз та померти.

Що ж, це лише підтверджує те, що я вже неодноразово говорив: російське вторгнення в Україну передбачалося лише як початок, а далі вони хочуть захопити й інші країни.

Звичайно, ми захищатимемося стільки, скільки потрібно, щоб зламати цю амбіцію Російської Федерації. Але всі народи, які, як і ми, вірять у перемогу життя над смертю, мають боротися разом із нами. Повинні допомагати нам, оскільки ми стали першими на цьому шляху. А хто ж далі?

Якщо той, хто може виявитися далі, хоче залишитися сьогодні нейтральним, щоб не втратити щось, це найбільш ризикована ставка насправді. Тому що ви втратите все.

Збройні Сили України продовжують стримувати атаки російських загарбників на сході та півдні нашої держави. Ізюмський напрямок, Донбас, Приазов’я, Маріуполь, Херсонська область – це ті місця, де вирішується доля цієї війни та майбутнього нашої держави.

У Слов’янську, Краматорську, загалом у Донецькій області, у Попасній та загалом у Луганській області, у Харкові, в навколишніх районах окупанти намагаються реалізувати примітивну мету – вбити якнайбільше і знищити все, що вони бачать.

І я вдячний кожному нашому захиснику і кожній нашій захисниці, які хоробро тримаються і привчають російську армію до думки про те, що російські шанси в цій війні можуть бути меншими за українські.

Як і кожного ранку, як і кожного дня, як і кожного вечора, ми сьогодні приділяли максимальну увагу тому, щоб забезпечити наших військових усією необхідною зброєю. Це завдання номер один для нашої держави.

І я вдячний усім нашим партнерам, які нарешті нас почули. Які передають нам те, що ми просили. Тому що ми точно знаємо, що з цією зброєю зможемо врятувати життя тисяч людей. І можемо показати окупантам, що день, коли вони будуть змушені покинути Україну, наближається.

Триває повернення нормального життя на території, звільнені від окупантів.

Якщо на початок цього тижня розмінування відбулося у 70 населених пунктах, то на сьогодні розміновано 184 населені пункти. Звичайно, потрібно зробити ще дуже багато. Але темп, я вважаю, непоганий.

Гуманітарні штаби працюють на території понад 500 населених пунктів. Щодобово додаються майже 100 населених пунктів, куди ми повертаємо медичні та освітні послуги, роботу органів соціального захисту, фінансові установи.

У досить швидкому темпі відновлюємо транспортне сполучення. Плюс 96 населених пунктів на добу, куди повернули автомобільне сполучення. Плюс 183 населені пункти, куди повернули роботу АЗС. Плюс 90 населених пунктів, куди відновили електрику. Повертаємо водопостачання, газ, забезпечення зв’язком.

Повернення України в міста та громади означає у повному розумінні цих слів повернення життя. Вірю, що таке повернення відбудеться і на півдні нашої держави, і Сході України. У всіх районах, куди під прапором Росії було занесено деградацію, руйнування та смерть.

Але це залежить від того, наскільки єдиними ми всі будемо протидіяти російському вторгненню. Ще раз наголошую: за будь-якої нагоди кожен і кожна мають протистояти окупації. Ігноруйте окупантів. Не співпрацюйте із ними. Не допомагайте їм. Знешкоджуйте колаборантів.

Збройні Сили України блискуче виконують свої завдання. Розвідка, Національна гвардія, тероборона, поліція, прикордонники – всі повністю працюють на перемогу. Але на перемогу також має працювати кожен громадянин – у тому, чим займається і там, де перебуває.

Якщо ви за кордоном – підтримуйте Україну. Якщо ви займаєтеся звичайною економічною діяльністю – робіть усе, щоб Україні було якнайбільше користі. Якщо ви опинилися на тимчасово окупованій території, намагайтеся створити окупантам якомога більше проблем. Збройні сили України – це наш фундамент. Але на цьому фундаменті має завжди стояти фортеця з нашої національної єдності. Єдності всіх українців, які борються за життя та проти смерті. Проти російської навали.

Традиційно увечері підписав указ про нагородження наших героїв. Державними нагородами відзначено 48 захисників України. За мужність у бойових діях, за зразкове виконання військового обов’язку.

Вічна слава всім, хто боронить державу!

Вічна пам’ять кожному, хто загинув за Україну!

Слава Україні!