Українські біженці за кордоном ризикують потрапити в експлуатацію.

Київ 26/07/2022 Ворота України

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну понад 5 мільйонів українців стали біженцями та поїхали за кордон. Панічний стан, вразливість через воєнні обставини наражають українців на ще одну небезпеку, не менш жахливу, ніж війна – пастку під назвою “експлуатація” або торгівля людьми. Голова правління громадської організації “А21 Україна” Юлія Саченко розповіла, як вплинула війна на погіршення динаміки торгівлею людьми, та на що варто звертати увагу, щоб не потрапити у рабство.

Потенційними трафікерами є люди з кримінальним минулим

“Війна – це завжди найкраще підґрунтя для торгівлі людьми і для порушення прав людини. Це відбувається через те, що люди тікають, боряться за своє життя. Вони у паніці та розгублені – сфокусовані лише на тому, щоб зберегти життя. І цим дуже вдало користуються трафікери, вербувальники, торговці людьми”, – зазначила Юлія.

Ті громадяни, які через воєнні обставини виїжджають за кордон – отримують відчуття фальшивої безпеки. На допомогу одразу приходять волонтери, серед яких є різні люди. Хтось дійсно прагне допомогти. Однак є ті, хто використовує нагоду для вербування біженців, які ще не прийшли до тями, та взяття їх у полон під назвою “експлуатація”. Тому люди, які є як внутрішньо-переміщеними особами, так і біженцями за кордоном – є надзвичайно вразливими для ситуації торгівлі людьми.

“Наприклад, зафіксовані випадки, коли люди з кримінальним минулим (педофіли, або ті, хто має відношення до експлуатації) раптом захотіли допомогти українським біженцям, які сотнями перетинають кордон. Їх присутність зафіксували на кордоні з польської сторони. Поліція це бачила, реагувала. Але на той момент у них не було підстав заарештувати цих людей, тому що злочин не скоєний. Тому вони просто відганяли їх, просили покинути кордон. Але якщо людина прийшла з таким наміром, вона може покинути одне місце та перейти на інше місце перетину кордону”, – пояснює директорка організації.

Європейські держави не фіксують офіційних кейсів торгівлі людьми, однак такі випадки є

За словами Юлії, європейські держави не фіксують офіційних випадків торгівлі людьми та постраждалих. Водночас за кордоном є кейси, коли українці потрапляли в рабство, однак їм вдавалося втекти.

“Зараз є момент, що європейські держави кажуть про те, що немає офіційних випадків торгівлі людьми, немає постраждалих, і все під контролем. Хоча ми – громадська організація, знаємо, що випадки є. Людям вдавалося врятуватися, вони просто не звертаються у поліцію за допомогою. Вони втікають і намагаються знайти притулок. Тому якщо наголошується на тому, що офіційних випадків торгівлі людьми немає — ми не можемо говорити, що торгівля не відбувається прямо зараз. Експлуатація має прихований характер. Тобто, вербування може відбуватися зараз. Але ми дізнаємося про це лише тоді, коли людина буде врятована. А це може статися через 4 місяці, пів року, рік”, – наголосила спікерка.

“Флешбеки” з 2014 року: на сході України перші півтора року не фіксували випадків експлуатації людей

Юлія зазначила, що схожа ситуація у сфері торгівлі людьм відбувалася у 2014 році, коли почалася російська агресія на сході України. Чутки про те, що на непідконтрольних Уряду територіях були випадки експлуатації – ходили від початку вторгнення. Однак офіційні дані почали з’являтися лише через півтори роки.

“Офіційних випадків не було, проте їх почали фіксувати через півтора року. Це були жахливі випадки, але вони почалися пізніше. Тому я прогнозную, що у нас будуть кейси, але пізніше”, – додала Юлія.

Хто може опинитися у ризику потрапляння в експлуатацію

Серед біженців, які перетинають кордон, у переважній більшості –  жінки та діти. Вік таких людей різний, і пропозиції вони отримують різні. Директорка “А21 Україна” навела приклади, коли після початку повномасштабного вторгнення, біженці за кордоном зіштовхнулися з проблемою торгівлі людьми.

“Ми знаємо випадок, коли двоє молодих дівчат, віком до 20 років, врятувалися від трудової експлуатації в Польщі. Вони просто втекли. Була також жінка, якій вдалося втекти від трудової експлуатації в Хорватії. Її завербували онлайн. Ще була інформація про те, що цілий автобус українців було завербовано, і їх направили на місце проживання і роботи, але по дорозі їх поліція завернула, щось було не так з місцем, куди вони їхали. І потім ніхто не знає, куди вони поїхали.

У Бельгії близько 50 українців перебували у трудовій експлуатації – це офіційна інформація. Я думаю, що поліція і представники держави ведуть свою статистику. Просто зараз вони не хочуть піднімати паніку серед біженців, і таким чином хочуть представити європейські держави, як стабільні, надійні та безпечні країни, які можуть надати допомогу. Але ті кейси, про які ми будемо говорити, – вони ще попереду”, – розповіла Юлія.

У зону ризику потрапляють біженці, які активно шукають роботу за кордоном. Після того, як людина перетинає кордон – вона шукає місце, де влаштуватися. Ринок праці в Європі вже переповнений, тому українцям, навіть з високою кваліфікацією і рівнем освіти, пропонують низькокваліфіковану роботу, яка легко може перетворитися в експлуатацію. Тому моя порада — шукати офіційне працевлаштування.

“Якщо шукати нелегальну роботу, вам можуть запропонувати трохи більше грошей, але потім, це може перетворитися в експлуатацію. І людина може втратити свою свободу”, – додала директорка організації.

Після повномасштабного вторгнення торгівля людьми в Україні активізувалась

“Якщо говорити про експлуатацію в середині країни, вона теж зросла. Тому що торгівці людьми активні не лише за кордоном, але й в Україні. І дуже багато людей були тимчасово переміщені на захід. І були випадки, коли люди повідомляли про трудову експлуатацію”, – констатує Юлія.

Зазначається, що внаслідок збільшення кількості випадків експлуатації людей, міграційна поліція активно співпрацює з такими повідомленнями та людьми.

Як вберегтися від потрапляння у пастку торгівлі людьми: поради

Голова громадської організації надала поради, як уникнути потрапляння в експлуатацію при перетині кордону:

– Намагайтеся перетнути кордон за допомогою перевірених перевізників;
– Стежте за новинами, та обирайте для поїздки максимально безпечний маршрут;
– За можливості обговорюйте умови подорожі чи проживання заздалегідь;
– Не сідайте в машину наодинці. Намагайтесь переміщуватися групами;
– Тримайте документи при собі, зробіть кілька копій та розкладіть по різних місцях. За можливості зробіть резервні копії на окремих пристроях (телефон, електронна пошта або захищені хмарні сховища);
– Гроші (готівку) розділіть на декілька частин та тримайте в різних місцях. Основну суму коштів тримайте на картці;
– Одягайте простий, зручний одяг. Ювелірні прикраси та коштовні речі краще зняти та сховати;
– Домовтеся з близькими людьми про кодове слово, знак або сигнал, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі;
– Перевірте документи перевізника або водія, сфотографуйте номерні знаки автомобіля та надішліть своїм близьким;
– Не передавайте нікому свої документи, окрім представників державних органів України та іноземних держав (наприклад, прикордонники при перетині кордону, тощо);
– Демонструйте паспорт зі своїх рук. За можливості намагайтеся демонструвати документи через додаток “Дія”;
– Збережіть контакти людей та організацій, які можуть допомогти у випадку надзвичайної ситуації. Додайте їх у телефон та запишіть на папері;
– Поселяйтесь лише у зареєстрованих місцях проживання;
– Не залишайте дітей без нагляду. Не довіряйте дітей новим знайомим. На внутрішній стороні верхнього одягу напишіть дані про дитину (ПІБ дитини, дату народження, групу крові (інформацію про гостру реакцію на певні медичні препарати), повну домашню адресу, номери телефонів батьків, родичів чи сусідів);
– Працевлаштовуйтесь офіційно;
– Користуйтеся послугами офіційних медичних закладів;
– За найменших підозр повідомляйте в служби та/або організації: поліцейських, прикордонників, волонтерів, працівників гуманітарних організацій, тощо;
– Не приймайте допомогу, якщо від вас чекають чогось у відповідь;
– Не приймайте рішень у стані паніки або близькому до неї стані;