Земля на Миколаївщині та Херсонщині омита кров’ю захисників: бійці важко, але відвойовують території.

Київ 27/09/2022 Ворота України

Важко, але наполегливо наші військові рухаються вперед на Миколаївщині і Херсонщині.

Ворог чинить супротив на Півдні, але оборона тріщить через вогневі ураження нашою артилерією і авіацією складів боєпрпасів. Б’ють рашистів усім від стрілеьцкої до аівації і артилерії.

Юрко водій трофейного КАМАЗу з важкою гарматою у кузові. На борту шалена четвірка – бойовий розрахунок наводить гармату на ціль. Її називають і “косаркою” і “звіром” – 57 міліметрова радянського взірця випускає по 4 снаряди за лічені секунди. Цією зброєю вдалося прорідити чужинські укріплення і зайняти їх. «Пушка дуже стара, але нею можна працювати легкій броньованій техніці і чудово працює по живій силі, якщо вздовж посадки, то посадки наші», – каже «Студент».

Окупанти чіпляються за кожен метр українського чорнозему на Миколаївщині.  Їхні гармати знищують усі села, що в зоні ураження їхніх снарядів. «Вони чудово знають, що у селах люди мирні, так як їхні безпілотні апарати літають», – твердять бійці.

У шаленній чітвірці – Ігор найстарший боєць, йому 48 років, воював у 2015 в АТО, був зенітником. І тут він навідник гармати, воювати доводиться під обстрілами і постійно ризикуючи життям. «Ну, як страшно, страх є завжди, але треба виконувати свої завдання, гнати цих орків за кордон свій, і забрати свій Крим», – певен Ігор.

З важкими боями доводиться просуватися вперед метр за метром. Уся земля і на Миколаївщині і на сусідній Херсонщині омита кров’ю наших захисників. Окупанти намагаються втриматись за будь-яку ціну, їх наші армійці вибивають усім, чим можуть – від важкої артилерії до авіації. Підтримка з неба дуже важлива, але важливіша підтримка від рідних, кажуть, воїни, що стоять у степу.