Коли колядують, щедрують та засівають в Україні.

Київ 06/01/2023 Ворота України

В Україні на різдвяні свята здавна існували традиції колядування, щедрування та засівання. Вони відрізняються певними обрядами, про які кожен українець має пам’ятати. Коли колядують, щедрують та засівають — читайте в матеріалі.

Варто зазначити, що колядки, щедрівки та обряди посівання містять у собі особливе повідомлення. Здавна вони відігравали роль привітань з Різдвом та іншими новорічними святами господарям дому. Варто пам’ятати, що всі ці обряди здійснюються у певний період.

Коли колядують в Україні

Сьогодні традиція колядування пов’язана із Різдвом та Святвечором, які християни східного обряду святкують 6 та 7 січня. Але якщо запитати, коли колядують, якого числа, то стверджувати однозначно не можна. В деяких регіонах України (наприклад, на сході Івано-Франківщини) колядувати починають ще 6 січня, на Святвечір.

В інших регіонах України колядують від 7 січня до Василя, 14 січня.

Готуватися до колядування молодь розпочинала ще від 4 грудня (Введення в Храм Пресвятої Діви Марії). Для цього вивчали колядки, а також створювали “звізду”. Традиційно для колядування збиралися в групи. На її чолі йшов звіздар, який ніс “Вифлеємську зірку”. Також має бути дзвонар, щоб своїм дзвоником сповіщати господарів дому про прихід колядників.

Подекуди дозволяли колядувати аж до 15 лютого (Стрітення), хоча в більшості випадків все ж співали різдвяних пісень до Водохреща (19 січня). Існувало повір’я, що цього дня “коляду розстрілюють на льоду”. Тому що часто під час освячення води мисливці стріляли з рушниць у повітря. Це означало, що різдвяні свята закінчилися.

Цікаво, що традиція колядувати походить ще від дохристиянських часів і має язичницьке коріння. Здавна у наших предків було свято, яке присвячували дню народження сина язичницької богині краси та любові. Його звали Коляда. За переказами, він з’явився на світ у найдовшу ніч року, в День зимового сонцестояння (за старим календарем це було 6 січня).

Сьогодні часто запитують, чи можна колядувати дівчатам чи дорослим? Так, можна! Хоча за традицією колядували в більшості хлопці, але церква не забороняла жінкам брати участь у цьому дійстві. Колядувати можна всім, хто бажає. Після закінчення коляди треба обов’язково додати слова “Христос народився”, а господарі відповідають “Славімо його!” На Гуцульщині було традицією приймати до гурту колядників музикантів, особливо скрипаля.

Коли щедрують в Україні

Щедрий вечір українці святкують у переддень Старого Нового року, 13 січня. Його не варто плутати зі Святвечором. На Щедрий вечір святковий стіл прийнято прикрашати смачними стравами. Вже дозволяються не лише пісні продукти, як 6 січня.

У наших предків існувала традиція 13 січня ходити оселями та співати щедрівки. Обов’язково у святкових піснях мали бути слова із побажаннями щастя та “повної чаші” господарям.

Раніше традицію щедрувати пов’язували із циклами Місяця, які впливають на урожай. Вважалося, що щедрувальники допомагають дому отримати гарний врожай наступного року, а тому їм давали грошей та смачну їжу. На Київщині традиційно водили Козу. Для цього організовувалося театральне дійство з такими персонажами: Дідом, Козою, Лікарем, Стрільцями-молодцями, Циганкою. Велися жартівливі діалоги, під які Коза помирала. Вона не оживала, допоки господар не почастує її чимось смачним.

Хто може щедрувати? Щедрівки могла співати лише молодь, найчастіше ходили оселями саме дівчата. Обряд супроводжувався переодяганнями та веселощами. І пов’язували його з легендою про Василя та Маланку. Маланка була сестрою Місяця, яку викрав Змій. Богатир Василь звільнив її, за що вона його покохала.

Коли засівають і хто може це робити

Засівання було останнім обрядом різдвяних свят. Він проводився 14 січня, на Старий Новий рік (Василя). У ньому заборонялося брати участь дівчатам та жінкам. Засівати могли лише хлопчики та чоловіки.

За традицією, 14 січня треба було прийти в гості рано вранці, бажано ще до сходу сонця. Найпершому посівальникові завжди дарували щедрі подарунки, часто гроші. Посівальник приносив із собою пшеницю й жито, а потім розсівав їх по підлозі. Це дійство супроводжувалося особливою піснею “Посівалкою”.

Зерно в жодному разі не збирали до заходу сонця. Вважалося, що більше буде посівальників, то багатшим і щедрішим стане новий рік.