За кілька місяців понад 4 тисячі заявок окупантів, щоб здатись в полон українцям.

Київ 06/01/2023 Ворота України

Добровільна здача в полон для них – мало не єдиний шанс зберегти життя.

У Росії готуються до чергової хвилі мобілізації, про це дедалі частіше говорить наша розвідка. Мовляв, там кількість охочих добровільно йти на фронт суттєво зменшилась, а отже, буде ще більше таких, які шукатимуть можливостей  зберегти власне життя – просто зголосившись в полон.

Вже неодноразово бійці розповідали, як росіяни йдуть за дронами українців, аби здатись в полон. Наші військові пояснюють – так безпечніше для всіх. “Вони там собі по кроку – вправо, вліво, прямо – виходять до наших працівників, які їх уже беруть в полон. Другі варіанти – коли безпосередньо контакт відбувається і наші спеціалісти вже ведуть”, – розповідає спікер проєкту “Хочу жити” Віталій Матвієнко.

Оксана – ім’я не справжнє – саме вона першою контактує із тими, хто на цій війні «заблукав», кого змусили, чи в кого начебто не було вибору. Вона пояснює, коли вони телефонують, це спрацьовує природній інстинкт – вижити. “Це така розгубленість, це страх, разом з тим і цікавість. Вони не хочуть йти на фронт вбивати і не хочуть бути вбитими”, – каже вона. 

Добровільна здача в полон для них – мало не єдиний шанс зберегти життя, коли українське військо невпинно насипає по ворожих позиціях. Вже у полоні вони як один “співають”, що їх ошукали.

За день до Оксани телефонує зо кілька десятків російських військових. Питають, чи дійсно існує така програма, як вона працює і найголовніше, що хвилює окупанта – чи дізнається хтось із його знайомих, що він здався в полон добровільно. “Більшість дзвінків трапляється у вечірній час, іноді навіть в нічний, коли у російських військових, або просто громадян РФ, є можливість зателефонувати, бути наодинці, щоб їх ніхто не чув і задати всі питання”, – розповідає Оксана.

Лише за кілька місяців роботи програми – 4,5 тисяч заявок, і це не лише солдати, є і офіцери. На відміну від наших хлопців, яким у полоні непереливки, для цих – умови подекуди краще ніж вдома. “Коли потрапляють до полону, вони в абсолютно комфортних умовах, згідно всіх Женевських конвенцій, Україна їх дотримується. Вони мають право вибору – вони можуть залишитися тут, попросити прихистку в Україні”, – розповідає Віталій Матвієнко.

Хоча по поверненні до Росії ймовірність вдруге опинитися на фронті  дуже висока, більшість з них все одно хоче додому. Втім, ця програма для того і існує, аби мати можливість обміняти наших  військовослужбовців.