5 міфів про донорство, яке рятує життя.

Київ 08/01/2023 Ворота України

Міністерство охорони здоров’я України спростовує міфи про донорство та нагадує, що в нашій країні досі діє кампанія “Твоя кров може воювати”.

Тема донорства крові завжди була актуальною, а після 24 лютого 2022 року вона стала найбільшим доказом людської солідарності й любові. Нагадаємо, що в Україні триває кампанія під назвою “Твоя кров може воювати”. Кожен житель України, який не має протипоказань, може стати донором крові та врятувати життя солдата, цивільного чи дитини, які постраждали під час воєнних дій. І хоча кількість донорів в Україні зростає, в лікарнях, як і раніше, відчувається нестача крові, найчастіше через міфи та упередження. Нижче наведемо найпоширеніші міфи про донорство крові.

Міфи та стереотипи, які існують про донорство крові:

Міф №1. Здавати кров боляче й некомфортно

Голки, що використовуються у донорстві, дуже схожі на голки, які застосовують, наприклад, у поліклініках під час забору крові для аналізів. Ці голки спеціально заточені та профільовані, завдяки чому здавання крові насамперед безпечне й комфортне для донора. За даними опитування, 2/3 донорів крові порівнюють відчуття від уколу з укусом комара.

Тривалість процедури донорства цільної крові триває не більше 10 хвилин, водночас людина перебуває у зручній позиції і під наглядом кваліфікованого медичного персоналу. Забір інших компонентів крові, таких як плазма (плазмаферез), триває близько 40 хвилин, персонал центру здавання крові обов’язково подбає про додатковий комфорт донора.

Міф №2. Донори крові можуть заразитися небезпечними захворюваннями — ВІЛ або гепатитом

Здавання крові відбувається у стерильних умовах і здійснюється професійним, навченим персоналом та під наглядом лікарів, які дбають про здоров’я донорів. Весь процес донорства і подальшого переливання крові безпечний для донора та реципієнта. Перед здаванням крові проводиться мініобстеження на можливі інфекційні захворювання, отримана інформація та результати аналізу передаються виключно донорові. Шанс заразитися небезпечними інфекційними захворюваннями під час здавання крові майже нульовий.

Міф №3. Після здавання крові організм буде довго виснажений

В разі стандартного донорства здається лише 450 мл цільної крові. За середнього обсягу крові в організмі дорослої людини 5-5,5 літра – це менше 10%. Тому така медична маніпуляція не загрожує здоров’ю людини і істотно не впливає на функціонування організму. Регуляція кількості крові починається одразу, і для нормалізації її обсягу до норми необхідно лише 3-4 дні. Водночас для донора немає необхідності додатково приймати вітаміни та мікроелементи.

Міф №4. Люди, щеплені від COVID-19, не повинні здавати кров

Кров можна здавати через 48 годин після вакцинації такими препаратами, як Pfizer/BioNTech, Moderna, та через 14 днів після AstraZeneca, Johnson and Johnson. За наявності будь-яких симптомів після вакцинації, тобто лихоманки чи нездужання, здати кров можна через 7-10 днів після зникнення симптомів.

Міф №5. Прийом протизаплідних препаратів унеможливлює здавання крові

Прийом протизаплідних засобів не є протипоказанням до донорства, як, власне, і не впливає на склад та якість крові. Звісно, перед здаванням крові необхідно зазначити, які медикаментозні препарати приймаються.

Чи можу я стати донором крові?

• ТАК – якщо вам більше 18 і менше 65 років.
• ТАК – якщо ви здорові, адже лише в такому разі донорство не зашкодить вашому здоров’ю та допоможе реципієнтові.
• ТАК – якщо в день здавання крові ви почуваєтеся добре.
• ТАК – якщо це ваше рішення.

Коли не можна ставати донором крові?

Абсолютні протипоказання:

• тяжкі захворювання кровотворної, травної, нервової, дихальної, сечовидільної систем;
• серйозне активне, хронічне або рецидивне захворювання імунної системи;
• наявність інфекційних захворювань, як-от ВІЛ, гепатит, сифіліс;
• порушення згортання крові;
• псоріаз;
• цукровий діабет;
• пухлини злоякісного характеру.

Тимчасові протипоказання:

• нещодавно проведені хірургічні маніпуляції, ендоскопія, татуаж, пірсинг; такі процедури унеможливлюють здавання крові протягом 6-ти місяців від дня їхнього проведення;
• період менструації та 3 дні після її закінчення;
• перенесені інфекційні чи вірусні захворювання, температура, прийом антибіотиків (якщо минуло менше двох тижнів);
• поява симптомів герпесу; кров можна здавати через 2 тижні після зникнення його ознак;
• період вагітності та 6 місяців після пологів або переривання вагітності;
• перебування у країнах з особливою епідеміологічною обстановкою.

Бути донором крові – один із найкращих прикладів турботи про здоров’я та благополуччя суспільства. Донори крові не лише надають можливість проводити багато ризикованих операцій, а й сприяють порятунку життя людей. Детальну інформацію про донорство крові та про те, як проводиться ця процедура, завжди нададуть працівники місцевої станції переливання крові. Не забувайте, що жодна стаття в Інтернеті не замінить консультації медичного працівника.